Хоча ішіас може виникати внаслідок механічного стиснення нервового корінця (пошкодження є причиною гіпоксії), у багатьох випадках корінцевий біль спостерігається без компресії. Все більше доказів того, що корінцевий біль може включати майже всі види болю, зокрема ішемічний, запальний, механічний та нейропатичний [1].
Достеменно відомо, що наявність ішіасу в порівнянні лише з болем у попереку або соматичним болем у ногах спричиняє більш виражену симптоматику, може спричинити інвалідність та відчутну соціальну дезадаптацію.
Втрата працездатності за тривалістю може суттєво варіювати: від 2 тижнів до 4 місяців, а в поодиноких випадках і до 12 місяців за умов відсутності радикальних методів терапії [2].
Згідно даних численних досліджень, пацієнти з люмбоішіалгією повідомляли про низку симптомів, які виснажували їх фізично та психічно. Більш того, часто вони відчували, що їх не сприймають серйозно, оскільки їхні симптоми були недооцінені, незафіксовані або лишилися непоміченими [3,4].
Загрозливим наслідком люмбоішіалгії є виникнення у пацієнтів суїцидальних думок, що з’являються на тлі відчуття незахищеності, неможливості передбачити напад сильного болю, тривоги, страху та відчаю [5].
Втрата працездатності, яка виникає внаслідок розвитку вираженого больового синдрому, посилює негативні емоційні переживання хворих. Пацієнт страждає не лише від значущого фізичного відчуття дискомфорту, але й відчуває себе безпорадним, не здатним зробити прості необхідні рухи, які в нормі є повсякденними і непомітними [6].
Хворий на люмбоішіалгію потребує не тільки своєчасного лікування та уваги лікаря. Важливим є надання пацієнту вичерпної інформації про його захворювання, демонстрація анатомічних особливостей хребта, нервів та м’язів і якщо це можливо – навіть роз’яснення результатів рентгенограми або МРТ. Ретельно спланована інформаційна робота лікарів з пацієнтами призводить до правильного усвідомлення причин та наслідків патологічних змін, надає необхідної впевненості у позитивних результатах терапевтичного протоколу. Не менш важливим є також отримання лікарем зворотного зв’язку: як пацієнт розуміє ішіас, чи вдалося донести необхідну інформацію про передумови виникнення захворювання та про профілактику рецидивів болю [7].
Можна визнати той факт, що нерідко рішення про те, як лікувати ішіас, залежить від пацієнта. Для пацієнта, який не в змозі керувати і переносити свої симптоми, який відчуває критичне погіршення якості життя, і який шукає лікування, що може забезпечити якнайшвидше полегшення, можливо, хірургічне втручання буде правильним вибором. З іншого боку, пацієнти, які здатні контролювати симптоми ішіасу за допомогою анальгетиків та неоперативних втручань, можуть плекати надію на тривале полегшення і не бачити сенсу у операції . Дослідження свідчать, що є численні групи хворих, яким призначили неопераційне лікування і які врешті решт вирішили скасувати рекомендований курс та зробити операцію. І навпаки, багато пацієнтів, що готувалися до хірургії, через послаблення та регрес клінічної симптоматики відмовилися від операцій. Важливо, що обидва ці сценарії мали однаково хороші результати і вирішальним критерієм досягнення успіху терапевтичного протоколу залишається швидкість повернення пацієнта до повноцінного життя та відновлення працездатності [8].
2NB-14-12-2021-RX2-7.2.
Джерела:
1. Goldsmith R, Williams NH, Wood F. Understanding sciatica: illness and treatment beliefs in a lumbar radicular pain population. A qualitative interview study. BJGP Open. 2019;3(3):bjgpopen19X101654.
2. Ryan C, Pope CJ, Roberts L. Why managing sciatica is difficult: patients' experiences of an NHS sciatica pathway. A qualitative, interpretative study. BMJ Open. 2020;10(6):e037157.
3. Ong BN, Konstantinou K, Corbett M, et al. Patients' own accounts of sciatica: a qualitative study. Spine (Phila Pa 1976) 2011;36(15):1251–1256.
4. Ryan C, Roberts L. 'Life on hold': the lived experience of radicular symptoms. A qualitative, interpretative inquiry. Musculoskelet Sci Pract. 2019;39:51–57.
5. Huang Y, Shang Q, Dai S, Ma Q. Dread of uncertain pain: an event-related potential study. PLoS One. 2017;12(8):e0182489.
6. Lassere MN, Johnson KR, Thom J, Pickard G, Smerdely P. Protocol of the randomised placebo controlled pilot trial of the management of acute sciatica (SCIATICA): a feasibility study. BMJ Open. 2018;8(7):e020435.
7. Ryan C, Roberts LC. Investigations for radiculopathy: the patient perspective. A qualitative, interpretative inquiry. Musculoskelet Sci Pract. 2018;33:71–76.
8. Moulton HNN, Lurie JD. Management of sciatica: a shared-decision. AME Med J. 2018 Mar; 3: 43. doi: 10.21037/amj.2018.03.13
Коментарі (0)