Тофацитиніб — це інгібітор янус-кіназ для прийому всередину, що застосовується для лікування РА.
Результати дослідження підтверджують вищу клінічну та рентгенографічну ефективність лікування тофацитинібом у комбінації з метотрексатом (МТ), порівняно з плацебо в комбінації з метотрексатом, при недостатній відповіді на МТ.
Терапією першої лінії при ревматоїдному артриті (РА) є стандартні синтетичні базисні протиревматичні препарати (ссБПРП), наприклад, метотрексат (МТ). При недостатній відповіді на ссБПРП рекомендовані інші варіанти лікування: біологічні БПРП (бБПРП), наприклад, інгібітори фактора некрозу пухлини (іФНП) або синтетичні низькомолекулярні БПРП спрямованої дії (сБПРПсд) у комбінації зі ссБПРП. Раннє призначення ссБПРП, зазвичай МТ, виявилося перспективним із погляду досягнення клінічної відповіді в деяких пацієнтів із подальшою зміною перебігу захворювання. Крім того, за деякими даними, мети лікування можна досягти за допомогою супутнього застосування МТ у комбінації з бБПРП, наприклад, тофацитинібом.
Тофацитиніб — це інгібітор янус-кіназ для прийому всередину, що застосовується для лікування РА. Ефективність та безпечність тофацитинібу в разі прийому в дозі 5 та 10 мг 2 р/доба як монотерапії або в комбінації зі ссБПРП оцінювали в клінічних дослідженнях II та III фази та в довгострокових додаткових дослідженнях. У програму клінічних досліджень тофацитинібу включали й пацієнтів, які раніше не отримували МТ, і пацієнтів із недостатньою відповіддю на БПРП, зокрема ссБПРП (перш за все МТ).
Дослідження ORAL Scan було клінічним дослідженням III фази, у якому оцінювали прийом тофацитинібу в дозі 5/10 мг 2 р/доба або плацебо (група контролю) у комбінації з МТ у пацієнтів із недостатньою відповіддю на МТ при РА. Спостерігалося зниження числа клінічних проявів захворювання, а також структурних змін протягом застосування тофацитинібу в комбінації з МТ порівняно з плацебо в комбінації з МТ на 6-й місяць.
Обґрунтування дослідження
Мета
Дати оцінку позитивному ефекту тофацитинібу при застосуванні в комбінації з різними дозами метотрексату.
Кінцеві точки дослідження:
Точки дослідження в часі: напочатку, через 3 місяці та через 6 місяців.
Вихідні характеристики: значущі відмінності демографічних показників і характеристик захворювання серед пацієнтів, які отримували МТ у різних дозах, на початковому рівні були відсутні.
Результати дослідження
Це дослідження підтверджує, що застосування бБПРП одночасно з МТ може бути доцільним при недостатній відповіді на МТ. Але залишається незрозумілим, чи існує мінімальна доза МТ, яка в комбінації з бБПРП впливає на клінічні результати.
Попереднє дослідження застосування адалімумабу в дозі 40 мг 1 раз на 2 тижні в комбінації з МТ у різних дозах показало тенденцію до підвищення ефективності при підвищенні доз МТ. Але, мабуть, ефективність застосування адалімумабу в комбінації з 10 або 20 мг МТ 1 р/тиждень еквівалентна. Аналогічні дані були отримані в нідерландському реєстрі для моніторингу пацієнтів із ревматоїдним артритом (DREAM).
Загалом, результати дослідження показують, що ефект тофацитинібу не залежить від супутньої дози МТ і, можливо, для ефективності тофацитинібу не потрібне одночасне застосування високих доз МТ.
Тофацитиніб у комбінації з метотрексатом був більш ефективний при РА незалежно від дози метотрексату. Але для оцінки впливу дози МТ на ефективність тофацитинібу потрібні подальші дослідження за участю пацієнтів, які раніше не отримували ссБПРП, бБПРП і сБПРПсд та рандомізованих на отримання різних доз МТ у комбінації з тофацитинібом або монотерапії МТ.
Clin Rheumatol. 2017; 36(1): 15–24.
Efficacy of tofacitinib in patients with rheumatoid arthritis stratified by background methotrexate dose group
R Fleischmann та співавт.
Коментарі (0)