Акалабрутиніб знижує клінічну реактивність на арахіс у дорослих з алергією

Новини медицини 3 хв 385

Розмір шрифту

Дата публікації: 26/04/2023

Що нового?

У дорослих з алергією на арахіс застосування інгібітору тирозинкінази Брутона акалабрутинібу попереджає розвиток та знижує клінічну реактивність на арахіс.

Згідно з результатами відкритого клінічного дослідження, у осіб з алергією на арахіс медикаментозне пригнічення тирозинкінази Брутона (ТКБ) попереджало або зменшувало клінічну чутливість до арахісу під час пероральної харчової провокаційної проби (OFC). Метою дослідження було вивчити, чи особи з алергією на арахіс можуть уникнути клінічної реактивності на цей горіх за допомогою схваленого FDA інгібітора ТКБ акалабрутинібу.

В дослідження включали дорослих з алергією на арахіс, підтверджену за допомогою тесту на специфічний імуноглобулін Е (IgE) та (або) ін'єкційною шкірною пробою. На початковому рівні було проведено плацебо-контрольовану просту сліпу оцінку учасників на підставі провокаційної проби на арахіс з метою визначення їх вихідного ступеня клінічної реактивності, а також ін'єкційну шкірну пробу та тест активації базофілів (ТАБ) на екстракт арахісу.

Після прийому чотирьох стандартних доз акалабрутинібу по 100 мг двічі на добу внутрішньо, протягом як мінімум шести тижнів, добровольцям повторно провели провокаційну пробу, ін'єкційну шкірну пробу та ТАБ. Медіана кількості білка арахісу, яку на вихідному рівні могли переносити учасники до появи об'єктивних ознак клінічної відповіді, становила 44 мг (від 1 до 444). Слід зазначити, що на тлі прийому акалабрутинібу при проведенні наступної OFC максимальна кількість білка арахісу, що переноситься, у 7 з 9 пацієнтів склала 4044 мг, при цьому рівні переносимості у двох пацієнтів, що залишилися, зросли з 14 до 1044 і 3044 мг відповідно.

Середній розмір папули під час проведення ін'єкційної шкірної проби на арахіс зменшився з 120 до 57 мм2. У всіх учасників на фоні прийому акалабрутинібу результат ТАБ, стимульованої арахісом та антитілами до IgE, був негативним. При цьому статистично значущих небажаних явищ не було. Згідно з результатами OFC пацієнтів з алергією на арахіс, медикаментозне інгібування ТКЛ може зменшити або запобігти їх клінічній реактивності на арахіс. Інгібітори ТКЛ можуть застосовуватися для короткострокового лікування при проведенні процедур високого ризику, включаючи медикаментозну десенсибілізацію та алерген-специфічну імунотерапію.