Вплив препарату ARO-HSD на зниження маркерів ушкодження печінки у пацієнтів із НАСГ

Новини медицини 2 хв 281

Розмір шрифту

Дата публікації: 15/03/2023

Що нового?

У пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) застосування кандидата в препарати ARO-HSD добре переноситься та забезпечує зниження експресії мРНК та вмісту білка HSD17β13 у печінці.

Результати дослідження I–II фази вказують, що короткострокове застосування препарату- кандидата ARO-HSD у дозах ≤200 мг добре переноситься та забезпечує зниження експресії мРНК та вмісту білка HSD17β13 у печінці, за яким слідує зниження активності аланінамінотрансферази (АЛТ). Мета дослідження полягала в оцінці ефективності застосування препарату ARO-HSD у осіб з підтвердженим або підозрюваним за наявними клінічними ознаками діагнозом НАСГ, а також у здорових добровольців.

У цьому попередньому дослідженні клінічної ефективності взяли участь 32 здорові добровольці та 18 пацієнтів з НАСГ. У перший день дослідження здорові добровольці отримали одноразову дозу ARO-HSD у вигляді підшкірної ін'єкції (25, 50, 100 або 200 мг) або плацебо в подвійному сліпому режимі. У 1-й та 29-й день дослідження відповідні групи пацієнтів отримали препарат ARO-HSD (у дозах 25, 100 або 200 мг) у вигляді підшкірної ін'єкції у відкритому режимі. Для оцінки рівня експресії мРНК та вмісту білка HSD17β13 у пацієнтів була виконана біопсія печінки до введення препарату та через 71 день після його введення.

Застосування препарату-кандидата ARO-HSD добре переносилося, про випадки розвитку значних небажаних явищ та припинення лікування не повідомлялося. Найчастішими небажаними явищами, пов'язаними з лікуванням, були тимчасові реакції у місці введення легкого ступеня тяжкості. До 71-го дня відносно вихідного рівня середня зміна експресії мРНК HSD17β13 у печінці становила -56,9 % (при дозі 25 мг), -85,5 % (при дозі 100 мг) та -93,4 % (при дозі 200 мг). Загальне зниження експресії мРНК HSD17β13 з урахуванням усіх учасників становило 78,6%.

Зниження вмісту білка HSD17β13 у печінці при введенні досліджуваного препарату у всіх дозах було порівнянним. Середнє зниження активності АЛТ до 71-го дня відносно вихідного рівня склало -7,7 % (при дозі 25 мг), -39,3 % (при дозі 100 мг) та -42,3 % (при дозі 200 мг). Таким чином, застосування препарату-кандидата ARO-HSD, розробленого на основі технології РНК-інтерференції для селективного зведення до мінімуму експресії мРНК HSD17β13 в гепатоцитах, є перспективним варіантом лікування у пацієнтів з НАСГ.