Вплив терапії біологічними препаратами на якість життя та кількість поліпів у носі у пацієнтів з ХРСзПН

Згідно з попередніми результатами ретроспективного обсерваційного дослідження в умовах реальної клінічної практики, зареєстровані сприятливі результати терапії біологічними препаратами, у тому числі дупілумабом, омалізумабом, бенралізумабом та меполізумабом, щодо контролю захворювання та поліпшення симптомів у пацієнтів з хронічним риносинуситом із поліпами носової порожнини (ХРСзПН). Метою дослідження, проведеного Reut Book та співавт., було визначення попередніх результатів застосування біологічних препаратів в умовах клінічної практики для полегшення неконтрольованого ХРСзПН.

Проведено ретроспективний огляд медичних карт пацієнтів, які отримували терапію біологічними препаратами у спеціалізованому медичному центрі. До аналізу були включені особи, які відповідали вимогам до терапії біологічними препаратами на основі критеріїв Європейського погоджувального документа по риносинуситу та назальним поліпам (EPOS 2020). Серед пацієнтів, які прийшли на перший візит наступного спостереження менш ніж через 6 місяців після початку лікування, спостерігалося зниження на 22% оцінки тесту для оцінки результатів захворювань носа і навколоносових пазух з 22 пунктів» (SNOT-22) (з 53,2±27, 71 до 41,45±25,87) і зниження на 48% оцінки за шкалою оцінки поліпів порожнини носа (NPS) (з 1,81±1,42 до 0,937±1,18).

Серед учасників, що пройшли перший візит наступного спостереження через ≥6 місяців після початку лікування, оцінка за шкалою SNOT-22 знизилася на 40% (з 63,75±32,7 до 37,83±28,38), при цьому оцінка за шкалою NPS знизилася на 39% (з 2±1,51 до 1,22±1,39). Крім того, було відзначено статистично значуще зниження на 68% кількості добровольців, які потребують системного лікування стероїдами, та зниження на 74% кількості пацієнтів, які потребують ендоскопічної операції на навколоносових пазухах. Застосування біологічних препаратів під час лікування важких форм ХРСзПН виявилося ефективним. Крім проведення додаткових когортних досліджень, рекомендується також проведення досліджень, у яких пріоритетна увага приділятиметься оцінці стану пацієнтів під час візитів подальшого спостереження на основі показників якості життя та вивченню можливості збільшення інтервалів дозування дупілумабу.