Екстракти босвелії пильчастої та куркуми довгої полегшують біль в кистях рук при остеоартрозі

Результати відкритого нерандомізованого неконтрольованого постспостережного дослідження вказують, що добавки з екстрактами Curcuma longa (C. longa) і Boswellia serrata (B. serrata) можна застосовувати як доповнення до стандартної терапії, а також їх прийом є перспективним варіантом лікування болю в кистях рук у пацієнтів із остеоартрозом відповідних суглобів. Мета дослідження полягала у визначенні впливу прийому добавок з екстрактами C. longa та B. serrata на додаток до стандартної терапії на інтенсивність болю в кистях рук.

До дослідження було включено 232 пацієнти з болем у кистях рук незалежно від наявності деформації відповідних суглобів. У ході дослідження пацієнти мали пройти 3-місячний курс вживання добавок, що містять вітамін D у дозі 1,8 мкг, сухий екстракт C. longa у дозі 89 мг та смолу B. serrata у дозі 120 мг. Оцінку інтенсивності болю проводили за 10-бальною візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Додатково збирали інформацію про побічні ефекти, кількість болючих суглобів, задоволеність пацієнтів лікуванням та застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).

У ході 3-місячного курсу лікування було відзначено статистично значуще зниження інтенсивності болю відносно вихідного рівня (коефіцієнт регресії ± стандартна помилка (СП): −0,19 ± 0,01) та кількості болючих суглобів (коефіцієнт регресії ± СП: −0,022 ± 0,0029). Через 12 тижнів статистично значуще знизився обсяг застосування НПЗП та лікарських засобів місцевої дії (на 64% та 79% відповідно). Розвиток небажаних явищ, можливо пов'язаних із прийомом досліджуваного препарату, було відзначено лише у 3 із 239 (1,3 %) пацієнтів. Загалом 75,5 % пацієнтів виявили бажання продовжити лікування, а 80,3 % задоволені його результатами.

Таким чином, встановлена ефективність застосування добавок з екстрактами C. longa та B. serrata при порушеннях з боку скелетно-м'язової системи, що супроводжуються болем. У дослідженні були отримані цінні дані, які можуть стати основою для проведення клінічного дослідження у ширшій популяції.