Прогнозування ризику розвитку раннього інсульту по групі крові

Результати недавнього дослідження вказують на те, що група крові може бути пов'язана з ризиком розвитку раннього інсульту, тобто інсульту в віці до 60 років. У пацієнтів із групою крові А(II) ризик розвитку раннього інсульту порівняно з пацієнтами з іншими групами крові вищий на 16 %. При цьому, згідно з результатами мета-аналізу даних про приблизно 17 000 випадків розвитку ішемічного інсульту віком до 60 років, у пацієнтів з групою крові 0(I) ризик раннього інсульту на 12 % нижчий. Крім того, зв'язок з величиною ризику був значно більш виразним у пацієнтів з раннім інсультом порівняно з пацієнтами з пізнім інсультом. Це вказує на сильніший вплив протромботичних факторів у молодшому віці.

Група крові впливає на величину ризику тромбоутворення та розвитку інсульту у пацієнтів молодого віку, причому цей вплив набагато менш виразний у пацієнтів з розвитком інсульту у пізнішому віці. Проведено дослідження для повногеномного пошуку асоціацій (дослідження GWAS) з метою оцінки факторів розвитку раннього ішемічного інсульту у пацієнтів віком від 18 до 59 років. В аналіз були включені дані щодо 16 927 пацієнтів з інсультом, 5825 з яких перенесли інсульт віком до 60 років. Крім того, були проаналізовані дані дослідження GWAS щодо 600 000 осіб без інсульту. За отриманими результатами було встановлено наявність сильного зв'язку між двома генетичними варіантами, що кодують групи крові А(II) та 0(I), та підвищеним ризиком розвитку раннього інсульту.

Також було встановлено, що захисний ефект групи крові 0(I) статистично значно більш виразний щодо раннього інсульту порівняно з пізнім інсультом (відношення шансів (ВШ): 0,88 порівняно з 0,96). Кореляція між групою крові А(II) та підвищеним ризиком розвитку раннього інсульту також була набагато більш виразною, ніж для ризику пізнього інсульту (ВШ: 1,16 порівняно з 1,05). Шляхом обчислення полігенного ризику (polygenic risk scores) було виявлено, що підвищений генетичний ризик розвитку венозної тромбоемболії (ще одного протромботичного стану) перебуває у сильнішому зв'язку з розвитком раннього інсульту порівняно з розвитком пізнього інсульту.

У дослідженнях, що проводилися раніше, були отримані дані, що вказують на наявність зв'язку різних варіантів генів системи АВ0, що визначають групу крові, з підвищеним ризиком розвитку інсульту. Згідно з результатами нового аналізу практично всі генетичні варіанти, пов'язані зі зміною ризику розвитку раннього інсульту, кодують групу крові А(II) і 0(I). Однак з точки зору профілактики група крові, мабуть, особливого значення не має, хоча наявні дані вказують на те, що вона є фактором ризику розвитку інсульту в молодшому віці. Порівняно з іншими факторами ризику, що підлягають модифікації, такими як високий артеріальний тиск і куріння, група крові робить набагато менший вплив на ймовірність розвитку інсульту. Проте в деяких пацієнтів із групою крові А(II) за наявності інших чинників ризику цілком можливо додаткове підвищення ризику розвитку інсульту.

Оскільки пацієнтів з раннім інсультом часто виключають із досліджень, є мало клінічних даних, які могли б допомогти у виборі профілактичних втручань у цій групі пацієнтів. Майже у 40% пацієнтів із раннім інсультом етіологія цього захворювання залишається невстановленою. Взявши за основу результати цього аналізу, можна провести подальші дослідження для отримання точніших даних про патофізіологію інсульту, які дозволять розробити методи цілеспрямованої профілактики раннього інсульту та зниження порушення життєдіяльності у пацієнтів у період життя з максимальною продуктивністю.

Характеристики інсульту у літніх та молодших пацієнтів відрізняються. При цьому є як аналогічні, так і різнорідні фактори ризику. Тому до клінічних досліджень необхідно включати пацієнтів молодшого віку з інсультом. У подальших дослідженнях слід вивчити взаємодію групи крові з іншими відомими факторами ризику розвитку інсульту з погляду додаткового підвищення.