Потенціал фізичної активності у поліпшенні перебігу фіброміалгії

Згідно з результатами пілотного рандомізованого контрольованого дослідження немедикаментозної терапії, заняття фізичною активністю покращують перебіг фіброміалгії. Мета цього дослідження полягала в оцінці ефективності 12-тижневої багатокомпонентної програми фізичної активності вдома, що включала аеробні тренування та тренування з обтяженнями, а також вправи на рухливість, у підвищенні щільності інтраепідермальних нервових волокон (IENFD), зниженні інвалідизації та сприйняття болю серед дорослих із фіброміалгією.

У рамках дослідження 34 учасниці з діагнозом фіброміалгія (вік 51,5±11,88 року) були рандомізовані у дві групи. Пацієнтки групи досліджуваного втручання (n = 17) брали участь у програмі контрольованої багатокомпонентної фізичної активності вдома двічі на тиждень, а пацієнтки контрольної групи (n = 17) слідували загальній програмі аеробних вправ. Біопсію шкіри проводили до початку програм фізичної активності та через 18 місяців послідовних занять або в рамках програми контрольованої фізичної активності, або загальної програми аеробних вправ.

Учасниці обох груп одночасно отримували медикаментозне лікування прегабаліном та (або) дулоксетином. У групі регулярних занять контрольованою фізичною активністю було відзначено виражене поліпшення як оцінок по опитувальнику для оцінки впливу фіброміалгії (FIQ), так і щільності епідермальних волокон на проксимальних та дистальних ділянках. Отже, включення фізичної активності може принести потенційну користь, позитивно впливаючи на периферичні фактори, що сприяють інвалідизації, пов'язаній з болем.