Чи може активне користування Інтернетом мінімізувати ризик деменції?

У проривному популяційному когортному дослідженні було розкрито взаємозв'язок між користуванням інтернетом та ризиком розвитку деменції в осіб похилого віку. У ході дослідження, у якому взяли участь понад 18 000 осіб віком від 50 до 64,9 року, було виявлено переконливі докази, що підтверджують користь активного користування інтернетом для когнітивної функції.

На даний момент знання про довгостроковий вплив користування інтернетом на когнітивні здібності осіб похилого віку обмежені. Метою дослідження, проведеного Gawon Cho та співавт., було вивчення зв'язку між різними аспектами користування інтернетом та розвитком деменції. Моніторинг дорослих учасників без деменції на початковому рівні проводили з використанням даних дослідження стану здоров'я та виходу на пенсію (Health and Retirement Study) протягом максимального періоду 17,1 року (медіана 7,9 року). Для вивчення взаємозв'язку між часом до розвитку деменції та рівнем користування інтернетом учасників на початку дослідження було проаналізовано причинно-обумовлені моделі Кокса. Були скориговані моделі для затриманого введення даних та інших факторів.

Крім того, дослідники вивчали, чи існує взаємозв'язок між користуванням інтернетом та освітою, расовою та етнічною приналежністю, поколінням та статтю. Також вивчали вплив сукупної тривалості активного користування інтернетом на ризик розвитку деменції, щоб визначити, чи впливає на подальший ризик розвитку деменції те, чи почав чи продовжив учасник користуватися інтернетом у літньому віці. Нарешті, було вивчено зв'язок між ризиком розвитку деменції та кількістю годин користування інтернетом на день.

Серед 18 154 дорослих, включених у дослідження, активне користування інтернетом було пов'язане з удвічі меншим ризиком розвитку деменції порівняно з нерегулярним користуванням із причинно-обумовленим відношенням ризиків (ПОВР) 0,57 та 95 % довірчим інтервалом (ДІ) 0,46–0 ,71. Цей зв'язок між вихідним рівнем користування інтернетом (ПОВР 0,54, 95 % ДІ 0,41–0,72) та ознаками зниження когнітивних функцій на початку дослідження (ПОВР 0,62, 95 % ДІ 0,46–0,85) залишався статистично значущим навіть після введення поправки на систематичну помилку самовідбору.

Статистично значущих відмінностей у ризик розвитку деменції між активними і нерегулярними користувачами залежно від рівня освіти, расової та етнічної приналежності, покоління чи статі виявлено не було. Крім того, додаткові періоди активного користування інтернетом були пов'язані зі статистично значущим зниженням ризику розвитку деменції (ПОВР 0,80, 95% ДІ 0,68–0,95). Однак при аналізі щоденної кількості годин користування інтернетом було виявлено U-подібний зв'язок із частотою розвитку деменції. Найнижчий ризик був відзначений серед дорослих, які користувалися інтернетом від 0,1 до 2 години на день, хоча оцінки не були статистично значущими через невеликий розмір вибірки. Підсумовуючи, можна сказати, що в осіб, які активно користуються інтернетом, ризик розвитку деменції приблизно на 50% нижчий, ніж у тих, хто користується ним нерегулярно.

Тривале активне користування інтернетом у літньому віці було пов'язане з відстроченим початком зниження когнітивних функцій, хоча необхідні додаткові дані для оцінки будь-яких потенційних негативних наслідків надмірного користування. У міру збільшення цифровізації віку ці відкриття можуть спонукати осіб похилого віку освоювати технології та використати потенційну користь інтернету для когнітивних функцій. Використання можливостей світу інтернету може відіграти вирішальну роль у збереженні когнітивного здоров'я під час старіння та зниження частоти розвитку деменції в осіб похилого віку.