Вплив самоконтролю та призначеної медикаментозної терапії на артеріальний тиск у післяпологовому періоді

У недавньому рандомізованому сліпому відкритому дослідженні з передбаченою кінцевою точкою було встановлено, що самоконтроль артеріального тиску в постнатальний період під керівництвом лікаря в амбулаторних умовах після вагітності на тлі артеріальної гіпертензії забезпечував суттєве зниження артеріального амбулаторного тиску на 6/5 мм рт. ст. через 9 місяців після пологів. Метою дослідження було оцінити наявність зв'язку між втручанням, спрямованим на покращення контролю артеріального тиску в післяпологовому періоді, та нижчим артеріальним тиском у порівнянні зі стандартною амбулаторною медичною допомогою у перші 9 місяців після пологів.

До участі у дослідженні допускали жінок старше 18 років з вагітністю, ускладненою прееклампсією або гестаційною гіпертензією, яким було показано лікування антигіпертензивними препаратами під час виписки у післяпологовий період. Учасниць рандомізували у співвідношенні 1:1 до групи самоконтролю з оптимізованим лікарем поступовим зниженням дози антигіпертензивних препаратів або до групи стандартної післяпологової медичної допомоги. Період самоконтролю тривав близько 9 місяців, при цьому основна увага приділялася ключовому показнику - середньому добовому діастолічному артеріальному тиску протягом дев'ятого місяця після пологів з урахуванням початкових рівнів артеріального тиску в післяпологовий період.

Загалом 220 жінок-добровольців були рандомізовані в групу втручання (n = 112) або в контрольну групу (n = 108). Середній вік учасниць становив 32,6 (5,0) року (середнє значення (стандартне відхилення)), причому у 40 % з них спостерігалася гестаційна гіпертензія, а у 60 % — прееклампсія. До основного аналізу було включено дані 200 учасниць (91 %). Через 249 (16) днів після пологів у групі втручання середнє добове (стандартне відхилення (СВ)) значення діастолічного артеріального тиску було на 5,8 мм рт. ст. (71,2 (5,6) мм рт. ст.) нижче, ніж у контрольній групі (76,6 (5,7) мм рт. ст.). Аналогічним чином, у групі втручання спостерігалося зниження середнього (СВ) добового артеріального систолічного тиску на 6,5 мм рт. ст. (114,0 (7,7) мм рт. ст.) порівняно з контрольною групою, в якій воно склало 120,3 (9,1) мм рт. ст.

Таким чином, впровадження самоконтролю та коригування антигіпертензивної терапії під керівництвом лікаря у вагітних жінок з артеріальною гіпертензією є перспективною тактикою досягнення нижчих рівнів артеріального тиску протягом критичних перших 9 місяців післяпологового періоду і перевершує за результатами стандартну післяпологову амбулаторну медичну допомогу.