Застосування цетиризину у жінок з непереносимістю міноксидилу та облисінням за жіночим типом

Результати рандомізованого контрольованого дослідження, опубліковані в журналі Expert Review of Clinical Pharmacology, свідчать, що місцеве застосування цетиризину може забезпечити сприятливі терапевтичні результати при лікуванні випадання волосся за жіночим типом (ВВЖТ), особливо у разі непереносимості міноксидилу. Мета дослідження полягала в оцінці терапевтичних ефектів місцевого застосування 1% цетиризину порівняно з місцевим застосуванням 2% міноксидилу у пацієнток із ВВЖТ.

Загалом 60 жінок із цією найпоширенішою формою випадання волосся було рандомізовано до групи місцевого застосування 1 % цетиризину або групи місцевого застосування 2 % міноксидилу. Як результати дослідження розглядали зміну ступеня тяжкості випадання волосся, густоти та діаметра термінального волосся, визначених за допомогою трихоскопічної оцінки. Аналіз популяції із призначеним лікуванням також проводили серед учасниць, які завершили 3-місячне лікування.

В обох групах спостерігалося збільшення діаметра та густоти волосся через 6 місяців, при цьому статистично значущі результати спостерігалися лише у групі міноксидилу. Згідно з результатами аналізу популяції пацієнтів без відхилень від протоколу, міноксидил перевершував цетиризин за ефективністю щодо густоти волосся, але не їх діаметра. Крім того, після 6 місяців терапії як у групі цетиризину, так і у групі міноксидилу спостерігалося суттєве зниження ступеня тяжкості ВВЖТ, що вимірюється за шкалою оцінки тяжкості алопеції.

Частота припинення участі у дослідженні через небажані явища склала 10,0 % у групі цетиризину та 6,6 % у групі міноксидилу. Хоча цетиризин при місцевому застосуванні поступається міноксидилу за ефективністю, він може забезпечити позитивні терапевтичні результати при ВВЖТ, особливо у разі неможливості застосування міноксидилу через його непереносимість.