Оцінка наявності зв'язку між комп'ютерним зоровим синдромом та розвитком мігрені та безсоння

Результати недавнього дослідження вказують, що наявність комп'ютерного зорового синдрому (КЗС) на тлі підвищеного стресу суттєво збільшує ймовірність розвитку мігрені, при цьому стрес є саме тим фактором, який опосередковано впливає на розвиток мігрені та безсоння при КЗС. Дослідники провели онлайн-опитування за участю 700 дорослих. У 71% з них було діагностовано КЗС — розлад, який характеризується порушеннями з боку органу зору, спричиненими тривалим використанням цифрових пристроїв. Заходи профілактики можуть включати використання екранних фільтрів, регулювання яскравості монітора відповідно до освітлення приміщення та дотримання правил ергономіки.

Пристрої з дисплеєм та комп'ютери стають невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Однак їх тривале використання може призводити до розвитку патологічних станів, у тому числі порушень з боку органу зору, об'єднаних загальним терміном КЗС. Зростання популярності онлайн-освіти на тлі пандемії COVID-19 також сприяло тому, що КЗС став серйозною проблемою охорони здоров'я. Тривале використання цифрових пристроїв може призвести до розвитку широкого спектру симптомів, включаючи оніміння пальців на руках або рук, біль у плечах або шиї, біль у спині, біль в очах, головний біль, двоїння в очах або нечіткість зору і свербіж. Часте використання комп'ютера може спровокувати розвиток безсоння.

Крім того, "синє світло", що походить від комп'ютерних дисплеїв, може стати причиною порушення нормального циркадного ритму, що, у свою чергу, веде до розвитку безсоння та "цифрової втоми" очей. Іншим фактором ризику, який може призвести до переходу епізодичної мігрені у хронічну форму, є стрес. Постійне перебування у стресових ситуаціях може стати причиною безсоння. Постійне використання комп'ютера стало життєвою потребою. Частота розвитку КЗС в інших групах населення також зростає. Підвищення обізнаності користувачів комп'ютерів про це захворювання може допомогти впровадженню профілактичних заходів та знизити високу частоту розвитку КЗС.

Дослідники провели онлайн-опитування серед користувачів цифрових пристроїв, при цьому збирання даних відбувалося під час запровадження урядом режиму ізоляції у зв'язку з пандемією COVID-19. Щоб набрати 749 учасників (65,6% жінки; середній вік: 24 роки), використали метод «снігової грудки», який передбачає відправку посилань іншим можливим учасникам дослідження електронною поштою та додатком WhatsApp. Учасників опитування також просили поділитися посиланням з тими, хто має цифрові пристрої. Опитувальник включав напіввідкриті та закриті питання, узагальнюючи Бейрутську шкалу оцінки стресу (BDS-10), Ліванську шкалу оцінки безсоння (LIS-18), шкалу оцінки впливу мігрені на повсякденну діяльність (MIDAS) та шкалу оцінки виразності комп'ютерного зорового синдрому (CVSS), та дозволяв визначити ступінь тяжкості 16 симптомів, пов'язаних з неналежним використанням комп'ютера, кількість годин використання пристрою, звички у використанні дисплеїв і порушення з боку органу зору. Опитувальник також дозволяв одержати соціально-демографічні дані користувачів.

Згідно з отриманими результатами, КЗС спостерігався у 70,5% випробуваних. Симптомом, який завдавав найбільшого дискомфорту, був головний біль (у 34% учасників). Другим за поширеністю симптомом було відчуття печіння в очах (10,8% учасників). Двома симптомами, не пов'язаними з органом зору, які викликали найбільше занепокоєння, були біль у спині та шиї (у 33,4 % та 43,3 % учасників відповідно). Згідно з результатами оцінки факторів ризику, про наявність безсоння набагато частіше повідомляли жінки, ніж чоловіки. Безсоння частіше відзначалося у респондентів з більш виразним порушенням життєдіяльності, пов'язаним з мігренню, вищим індексом скупченості в місці проживання (Household Crowding Index), інтенсивнішим стресом, КЗС та вищим рівнем освіти. При проведенні багатофакторного аналізу в моделі лінійної регресії як залежну змінну використовували оцінку виразності безсоння.

Встановлено, що наявність КЗС (β = 3,26) статистично значуще пов'язана з підвищеним ризиком безсоння. Крім того, оцінювали фактори ризику розвитку мігрені. Згідно з результатами аналізу, серед учасників з мігренню частка жінок була вищою (51,3 % жінок та 41,5 % чоловіків), а також і у вищої частки учасників був відсутній КЗС (35,7 % з КЗС та 53,8 % без КЗС). Слід зазначити, що у респондентів з мігренню середня оцінка інтенсивності стресу була вищою, ніж в осіб без неї (13,90 бала проти 9,92 бала). Наявність КЗС і вищий рівень стресу тісно пов'язані з підвищеним ризиком розвитку мігрені (див. таблицю 1).

Вивчення опосередкуючих факторів дозволило встановити, що наявність стресу пов'язана зі статистично значущим зниженням кореляції між КЗС та безсонням, а також між КЗС та мігренню - на 80 % та 52,8 % відповідно. Результати проведеного дослідження можуть допомогти медичним працівникам у веденні пацієнтів із безсонням. Лікарі можуть лікувати безсоння без застосування лікарських засобів, зосередивши увагу на тому факті, що використання комп'ютера безпосередньо перед сном, особливо за наявності стресових життєвих обставин, пов'язане з розвитком цього порушення. Крім того, факт того, що головний біль, що виникає при використанні електронних пристроїв, є симптомом КЗС і завдає пацієнтам найбільшого дискомфорту, може бути корисним при лікуванні головного болю без застосування лікарських препаратів за рахунок використання фільтрів синього світла при роботі за комп'ютером у профілактичних цілях.

Стрес, який є основним фактором ризику розвитку мігрені, може стати причиною неправильного положення тіла при роботі за комп'ютером. Згодом це може призвести до активації тригерних точок мускулатури в області плечей та шиї, що, у свою чергу, може сприяти розвитку мігрені. Підвищений рівень стресу може призвести до посилення зв'язку між наявністю КЗС та розвитком мігрені. Імовірність розвитку мігрені при КЗС збільшується з підвищенням інтенсивності стресу. Дуже важливо знати про наявність зв'язку між часом, проведеним біля монітора, та ймовірністю розвитку мігрені, оскільки цей фактор піддається коригуванню.

Для зниження ризику розвитку епізодів мігрені при КЗС слід використовувати спеціальні окуляри з фільтрами синього кольору, уникати роботи з цифровими пристроями перед сном та, по можливості, скорочувати час, проведений біля монітора. У ході дослідження вивчали наявність взаємозв'язку між КЗС та мігренню, проте доведення існування даного взаємозв'язку до мети дослідження не входило. Результати проведеного дослідження можуть допомогти у профілактиці розвитку КЗС за рахунок інформування пацієнтів про важливість перерв під час роботи за комп'ютером. Зв'язок між часом, проведеним біля монітора, та розвитком мігрені потребує додаткових досліджень.