Змінити пароль!
Скинути пароль!
У дітей, які перенесли лапароскопічне хірургічне втручання, застосування магнію сульфату та дексмедетомідину на додаток до введення бупівакаїну у перші два дні після операції дозволяло посилити знеболювання, що забезпечується бупівакаїном.
Результати проспективного рандомізованого клінічного дослідження, опубліковані в журналі Brazilian Journal of Anesthesiology, вказують на те, що у пацієнтів дитячого віку попереднє внутрішньоочеревинне (в/о) введення 0,5% бупівакаїну в поєднанні з магнію сульфатом або дексмедетомідином забезпечує більш ефективне знеболювання при пластиці грижі, порівняно з внутрішньовенним введенням лише 0,5 % бупівакаїну.
Метою цього дослідження була оцінка ефективності застосування магнію сульфату або дексмедетомідину в поєднанні з бупівакаїном при виконанні герніорафії у дітей. У дослідження було включено загалом 97 хлопчиків віком від 1 до 6 років, яким було призначено планову односторонню лапароскопічну герніорафію з приводу пахової грижі. Учасники були рандомізовані до групи внутрішньовенного введення 0,5 % бупівакаїну в дозі 2 мг/кг у комбінації з дексмедетомідином у дозі 1 мкг/кг (група D), фізіологічним розчином (група C) або магнію сульфатом у дозі 30 мг/кг (група M) до інсуфляції газу в черевну порожнину.
Усі препарати розводили у фізіологічному розчині до об'єму 10 мл. Протягом перших 48 годин після операції було проведено оцінку інтенсивності болю з використанням поведінкової шкали FLACC (Face, Legs, Activity, Cry, Consolability), обсягу застосування резервних знеболювальних засобів, часу до виділення газів з кишечника та першого випорожнення, частоти розвитку блювання та інших побічних ефектів, а також вивчення функціонального відновлення та задоволеності батьків лікуванням.
Через 6, 8, 12, 18, 24 та 48 годин після операції у групі C були зареєстровані статистично значуще вищі оцінки за шкалою FLACC порівняно з групами D та M, при цьому відмінностей між групами D та M виявлено не було (див. рисунок 1).
Обсяг застосування резервних знеболювальних засобів у групі C був набагато вищим, при цьому у дітей з груп D та M потреби у них не виникло зовсім. Час до першого виділення газів з кишечника і випорожнень і частота блювання та інших побічних ефектів між групами дослідження статистично значуще не відрізнялися. У всіх групах час до відновлення нормального функціонування був порівнянним. Задоволеність лікуванням батьків дітей із груп M і D була вищою, ніж у батьків дітей із групи С.
Таким чином, застосування дексмедетомідину або магнію сульфату на додаток до бупівакаїну перед інсуфляцією газу в черевну порожнину може стати оптимальним способом зниження інтенсивності болю у дітей, які перенесли герніорафію. Таке лікування також дозволяє знизити обсяг застосування знеболювальних засобів та покращити відновлення як функцій ШКТ, так і загального функціонування.
Brazilian Journal Of Anesthesiology
Efficacy of dexmedetomidine versus magnesium sulfate as an adjuvant to intraperitoneal bupivacaine in pediatric laparoscopic surgery: a randomized clinical trial
Seham Mohamed Moeen і співавт.
Коментарі (0)