EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Застосування дексмедетомідину в поєднанні з ропівакаїном знижує інтенсивність болю в горлі в післяопераційному періоді

хірургія хірургія
хірургія хірургія

Що нового?

Застосування дексмедетомідину у поєднанні з ропівакаїном дозволяє знизити інтенсивність та частоту розвитку післяопераційного болю у горлі після проведення ендотрахеальної інтубації під загальною анестезією.

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі BMC Anesthesiology, застосування дексмедетомідину в дозі 1 мкг/кг у поєднанні з 0,8% ропівакаїном (у дозі 40 мг) для аплікаційної анестезії перед інтубацією було безпечним і забезпечувало статистично значуще зниження інтенсивності болю в горлі, потреби у застосуванні анестетиків та інтраопераційних коливань показників гемодинаміки. Метою цього проспективного подвійного сліпого рандомізованого контрольованого дослідження, проведеного Jingyi Niu та співавт., було вивчення того, чи дозволяє застосування дексмедетомідину у поєднанні з ропівакаїном знизити інтенсивність та частоту розвитку болю в горлі у післяопераційному періоді.

В рамках дослідження 200 учасників з фізичним статусом I-II за класифікацією Американського товариства анестезіологів (ASA) рандомізували в одну з наступних чотирьох груп: (i) групу D: обробка дексмедетомідином (1 мкг/кг); (ii) групу R: обробка 0,8 % ропівакаїном (40 мг), (iii) групу DR: обробка дексмедетомідином (1 мкг/кг) у поєднанні з 0,8 % ропівакаїном (40 мг) та (iv) групу S: обробка фізіологічним розчином перед проведенням ендотрахеальної інтубації.

Ключовими кінцевими точками були частота розвитку та ступінь інтенсивності болю в горлі та хрипоти через 2 та 24 години після операції. У кожній з часових точок проводили реєстрацію балів за модифікованою шкалою оцінки спостерігачем неспання та седації (MOAA/S). Додатковими встановленими кінцевими точками були інтраопераційна потреба в анестетиках, коливання інтраопераційних показників гемодинаміки і частота розвитку небажаних явищ під час і після операції.

Реєстрацію значень показників життєво важливих функцій у пацієнтів проводили до індукції, до початку аплікаційної анестезії, після аплікаційної анестезії, до інтубації, після інтубації та через 1 хвилину після інтубації. Також проводили контроль застосування анестетиків та розвитку небажаних явищ. Через 2 години після операції у групі DR частота розвитку та інтенсивність болю в горлі були статистично значуще нижчими порівняно з трьома іншими групами.

При цьому через 24 години після операції відмінності за цими показниками досягли статистичної значущості лише при порівнянні групи DR із контрольною групою. Порівняно з групами D та S, у групі DR при ендотрахеальній інтубації були відзначені більш стабільні показники гемодинаміки. У порівнянні з іншими групами дослідження, у групі DR дози пропофолу та реміфентанілу були статистично значуще нижчими.

При застосуванні дексмедетомідину у поєднанні з ропівакаїном також було зазначено мінімізацію потреби в анестетиках та інтраопераційного коливання показників гемодинаміки, при цьому небажаних явищ зареєстровано не було. Таким чином, застосування дексмедетомідину в поєднанні з ропівакаїном приносить користь з точки зору профілактики післяопераційного болю в горлі після інтубації під загальною анестезією.

Джерело:

BMC Anesthesiology

Стаття:

Effect of intratracheal dexmedetomidine combined with ropivacaine on postoperative sore throat: a prospective randomised double-blinded controlled trial

Автори:

Jingyi Niu і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: