Ступінь інтенсивності болю та виразність тривоги під час пологів пов'язані з поліморфізмом val158met гена COMT.
Згідно з результатами порівняльного дослідження, опублікованими в журналі BMC Anesthesiology, у вагітних жінок мутація val158met гена COMT призводить до більшої інтенсивності болю та виразності тривоги під час пологів. Вплив застосування дексмедетомідину на ступінь тривоги у пацієнток із генотипами AA та GG перевершує вплив фентанілу. Мутація val158met гена COMT не впливає на аналгетичну активність дексмедетомідину при пологах.
Мета дослідження полягала в оцінці впливу поліморфізму гена на інтенсивність болю та виразність тривоги у матері, а також на ефективність застосування дексмедетомідину з точки зору знеболювання та зниження ступеня тривоги під час пологів. До дослідження було включено 61 госпіталізовану вагітну жінку. Учасниць рандомізували у групу F на знеболення пологів комбінацією ропівакаїну та фентанілу та групу D на знеболювання пологів комбінацією ропівакаїну та дексмедетомідину.
До та після знеболювання пологів оцінювали генотип катехолоксиметилтрансферази (COMT) у крові пацієнток із груп F та D. Була проведена оцінка виразності тривоги під час пологів та ефективності знеболювання. Крім того, дослідники вивчили зв'язок між ефективністю знеболювання, виразністю тривоги під час пологів та поліморфізмом COMT. Серед 61 учасниці у 30 учасниць було виявлено дикий гомозиготний (GG) генотип COMT, у 22 учасниць – мутантний гетерозиготний (GA) генотип та у 9 учасниць – мутантний гомозиготний (AA) генотип.
Частота мутацій алелю А становила 23,77%. У пацієнток з генотипом AA відзначалися статистично значуще вищі оцінки особистісної тривоги, оцінки ситуаційної тривоги та оцінки інтенсивності болю порівняно з пацієнтками з генотипами GG та GA.
Щодо зниження виразності тривоги відзначалася статистично значуща внутрішньогрупова відмінність у пацієнток з генотипами AA і GG, при цьому ефективність у групі D була вищою, ніж у групі F.
Не було виявлено статистично значущих відмінностей за такими показниками: (i) виразність тривоги між групами дослідження у пацієнток із генотипом GA; (ii) інтенсивність болю між групами дослідження у пацієнток із генотипами GG, AA та GA; (iii) виразність тривоги та інтенсивність болю у пацієнток з генотипами GG, AA та GA у групі D. У групі F спостерігалися статистично значущі відмінності в інтенсивності болю у пацієнток із генотипами GG, AA та GA. Проте розбіжності у виразності тривоги у цій групі були статистично не значущими.
BMC Anesthesiology
efficacy
Li-Jia Tang і співавт.
Коментарі (0)