Ефективність та безпека застосування дорзагліатину для контролю глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу

Згідно з результатами недавнього дослідження, опублікованими в журналі Medicine (Baltimore), активатор глюкокінази подвійної дії дорзагліатин забезпечував ефективний контроль глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) завдяки значному зниженню рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c), рівня глюкози крові натще (ГКН) та рівня глюкози після прийому їжі. Препарат також сприяв виробленню інсуліну у початковій фазі, підтримуючи стійкий гіпоглікемічний ефект.

Мета дослідження Yuqian Wu та співавт. полягала в оцінці безпеки та ефективності застосування дорзагліатину в лікуванні ЦД2.

Систематичний пошук відповідних досліджень провели по семи базах даних за період з 2016 року до серпня 2023 року. Розглядали тільки рандомізовані контрольовані дослідження (РКД), у яких порівнювали ефективність дорзагліатину та плацебо у лікуванні ЦД2. Для виконання метааналізу одержаних даних про дослідження використовували програмне забезпечення RevMan 5.4.

В аналіз включили три РКД за участю 1332 пацієнтів. Рівень глікованого гемоглобіну використовували як основну кінцеву точку ефективності, а рівень глюкози в крові натще (ГКН), рівень глюкози в крові через 2 години після їди, індекс гомеостатичної моделі для оцінки резистентності до інсуліну (HOMA-IR) та індекс HOMA для функції β-клітин (HOMA-β) — як додаткові кінцеві точки. У групі дорзагліатину було відзначено статистично значуще зниження рівня глюкози у крові та інсулінорезистентності порівняно з плацебо. Слід зазначити, що серйозних небажаних явищ виявлено не було. Проте показники ліпідного обміну, особливо рівень тригліцеридів, і частота розвитку гіпоглікемії у групі дорзагліатину були вищими порівняно з групою плацебо, хоча відносно вихідного рівня підвищення було незначним.

Автори дослідження дійшли висновку про необхідність проведення додаткових клінічних досліджень з метою оцінки частоти розвитку небажаних явищ, наприклад підвищення рівня ліпідів у крові та появи потенційних серцево-судинних ризиків.