Дупілумаб приносить полегшення пацієнтам з бронхіальною астмою середнього та тяжкого ступеня

Згідно з результатами post-hoc аналізу дослідження QUEST, дупілумаб демонструє суттєве зниження частоти тяжких загострень бронхіальної астми та покращує функцію легень у пацієнтів з неконтрольованою бронхіальною астмою середнього та тяжкого ступеня. Це поліпшення спостерігається у тих пацієнтів, у кого вихідна кількість еозинофілів у крові дорівнює або перевищує 150 клітин/мл і (або) фракція оксиду азоту у повітрі, що видихається (FeNO) дорівнює або перевищує 20 частин на мільярд, незалежно від наявності у них симптомів бронхіальної астми з величезним переважанням алергічного компонента.

Дослідники поставили собі завдання оцінити ефективність дупілумабу у пацієнтів з фенотипом 2-го типу, незалежно від наявності чи відсутності в них фенотипу бронхіальної астми з переважанням алергічного компонента. Суб'єкти віком 12 років і більше отримували або додатковий препарат дупілумаб у дозах 200/300 мг, або відповідне плацебо кожні 2 тижні протягом 52 тижнів. Визначення фенотипу бронхіальної астми з переважанням алергічного компонента включало вихідний рівень загального IgE у сироватці крові > 30 МО/мл та наявність 1 або більше цілорічних аероалергенів з рівнем специфічних IgE > 0,35 кЕ/л.

У дослідженні вивчалася частота важких загострень бронхіальної астми у річному обчисленні та зміни обсягу форсованого видиху (ОФВ1) до та після інгаляції бронходилатора порівняно з вихідним рівнем у осіб, у яких вихідна кількість еозинофілів у крові була вищою або дорівнює 150 клітин/мкл та (або) рівень FeNO був вищим або дорівнює 20 частинам на мільярд. Ця оцінка охоплювала як неалергічні, і алергічні фенотипи. Серед 1902 пацієнтів, включених у дослідження QUEST, приблизно у 83,3% спостерігалася підвищена кількість еозинофілів та (або) рівень FeNO, що перевищує граничні значення, встановлені в рекомендаціях Глобальної ініціативи з бронхіальної астми. У цій групі 56,9% мали ознаки бронхіальної астми з переважанням алергічного компонента. Дупілумаб продемонстрував значне зниження частоти тяжких загострень бронхіальної астми як у пацієнтів із бронхіальною астмою з переважанням алергічного компонента (48,8 %), так і у пацієнтів без неї (64,0 %). Крім того, він підвищував ОФВ1 як до, так і після інгаляції бронходилатора в осіб з підвищеним рівнем біомаркерів 2-го типу, незалежно від ознак фенотипу з бронхіальною астмою з переважанням алергічного компонента. Дупілумаб продемонстрував значне зниження кількості загострень та покращення функції легень у цих пацієнтів.

Важливо, що його ефективність зберігалася незалежно від алергічного статусу пацієнта. Ці дані свідчать про те, що рівень еозинофілів у крові та вимірювання FeNO є значущими показниками для прогнозування відповіді на лікування дупілумабом, тоді як початкові алергопроби, проведені до початку лікування, можуть мати обмежену прогностичну цінність.