Індивідуалізована молекулярна терапія може виявитися більш ефективною, ніж трикомпонентна емпірична терапія, але не більш ефективною ерадикацією H. pylori, ніж емпірична чотирикомпонентна антигелікобактерна терапія.
Результати систематичного огляду та метааналізу свідчать, що індивідуалізоване лікування з використанням молекулярних методів потенційно може забезпечити більш високу ефективність порівняно з емпіричною трикомпонентною терапією. Однак вона не перевершує за ефективністю ерадикації інфекції Helicobacter pylori (H. Pylori) емпіричну чотирикомпонентну терапію. Мета дослідження полягала в оцінці того, чи є індивідуалізована терапія, заснована на генотиповій резистентності, більш ефективною в лікуванні інфекції H. pylori, ніж стандартна терапія.
Пошук відповідних досліджень проводили у базі даних Кокрейнівської бібліотеки, Embase та PubMed. Основною кінцевою точкою була частота ерадикації H. pylori, а додатковою кінцевою точкою була частота небажаних явищ (НЯ). Для порівняння узагальнених значень відношення ризиків (ВР) та відповідних їм 95% довірчих інтервалів використовували модель випадкових ефектів.
Усього було виявлено 12 відповідних рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), до яких було включено 3940 учасників. Були відзначені стабільно вищі сукупні значення частоти ерадикації у групах індивідуалізованої терапії, заснованої на генотиповій резистентності, порівняно з групами емпіричного лікування, хоча ця відмінність не була статистично значущою. Трикомпонентною терапією в групі індивідуалізованої терапії було досягнуто статистично значуще вищу частоту ерадикації порівняно з групою емпіричної терапії – згідно з результатами аналізу, що виконали з припущення, що всі пацієнти отримали призначене лікування (ІТ-популяція) (ВР =1,20), та аналізу у популяції учасників, які завершили дослідження без істотних відхилень від протоколу (PP-популяція) (ВР =1,20).
Чотирикомпонентна терапія у групі емпіричної терапії давала більш високу частоту ерадикації (ВР = 0,93; ВР = 0,95). Цей результат був справедливий як для чотирикомпонентної терапії, що не містила препарат вісмуту, так і чотирикомпонентної терапії на основі вісмуту. Щодо загальної частоти НЯ, сукупна частота НЯ склала 37% у групі емпіричної терапії та 34% у групі індивідуалізованої терапії без значущих відмінностей між двома групами лікування (ВР = 0,88).
Таким чином, індивідуалізована терапія з використанням молекулярних методів потенційно може забезпечити більш високу ефективність порівняно з трикомпонентною емпіричною терапією інфекції H. pylori. Однак вона не обов'язково перевершує за ефективністю стандартну чотирикомпонентну терапію з погляду повної ерадикації інфекції. Для покращення процесу прийняття клінічних рішень важливо проводити більш масштабні та персоналізовані РКД.
Therapeutic Advances in Gastroenterology
Empirical versus tailored therapy based on genotypic resistance detection for Helicobacter pylori eradication: a systematic review and meta-analysis
Meng Li і співавт.
Коментарі (0)