Змінити пароль!
Скинути пароль!
Ендоскопічна терапія кровотеч із виразок шлунка та дванадцятипалої кишки з прилиплими тромбами перевершує за ефективністю консервативне лікування щодо зниження частоти повторних кровотеч, смертності, необхідності хірургічного втручання та коротшого перебування в лікарні.
Згідно з результатами комплексного систематичного огляду та метааналізу, ендоскопічні методи лікування кровотеч із виразок шлунка та дванадцятипалої кишки є більш ефективними, ніж консервативна терапія. Мета дослідження, проведеного Azizullah Beran та співавт., полягала в порівнянні ендоскопічної терапії та консервативних підходів до лікування кровотеч із виразок шлунка та дванадцятипалої кишки з прилиплими тромбами.
Систематичний пошук досліджень підходів до лікування кровотеч із виразок шлунка та дванадцятипалої кишки з прилиплими тромбами, зокрема ендоскопічних та консервативних методів, проводили в базах даних Web of Science, Embase та PubMed. Основною кінцевою точкою, що становить інтерес, була частота повторних кровотеч як загалом, і протягом 30 днів після втручання.
Додаткові кінцеві точки включали загальну смертність, смертність протягом 30 днів, необхідність проведення хірургічного втручання та тривалість перебування у лікарні. Модель випадкових ефектів використовували для розрахунку об'єднаних відношень шансів (ВШ) та різниці середніх (РС), а також відповідних їм довірчих інтервалів (ДІ) для змінних, незалежно від того, були вони пропорційними чи безперервними, залежно від обставин.
Всього до 11 досліджень, дев'ять з яких були рандомізованими контрольованими дослідженнями (РКД), було включено 833 учасники. Серед цих пацієнтів 431 пройшов ендоскопічне лікування, а 402 – консервативне лікування. Ендоскопічна терапія була пов'язана зі зменшенням загальної частоти повторної кровотечі (ВШ – 0,41), повторної кровотечі протягом 30 днів (ВШ – 0,43), загальної смертності (ВШ – 0,47), смертності протягом 30 днів (ВШ – 0,43), меншою потребою у хірургічному втручанні (ВШ – 0,44), та більш коротким перебуванням у лікарні (РС –3,17 дня).
Однак згідно з результатами аналізу у підгрупах РКД не було виявлено статистично значущих відмінностей у загальній смертності (ВШ – 0,78) між двома стратегіями лікування. Згідно з результатами цього аналізу в підгрупах РКД, при ендоскопічній терапії спостерігалася кількісно нижча частота повторних кровотеч (7,2% порівняно з 18,5% при консервативній терапії), хоча ця різниця не досягла статистичної значущості (ВШ – 0,42). Важливо, що за ендоскопічної терапії спостерігалося зниження потреби у хірургічному втручанні (ВШ — 0,28) проти консервативної терапії.
Результати метааналізу свідчать, що в лікуванні кровотечі з виразок шлунка та дванадцятипалої кишки з прилиплими тромбами ендоскопічна терапія, на відміну від консервативної терапії, як правило, призводила до зниження частоти повторних кровотеч (як загальної, так і протягом 30 днів), зниження смертності (як загальної, так і протягом 30 днів), меншої потреби у хірургічному втручанні та більш короткого перебування в лікарні. Однак слід підкреслити, що, згідно з результатами аналізу в підгрупах РКД, при ендоскопічній терапії спостерігалася дещо менша загальна частота повторних кровотеч, хоча ця відмінність не була статистично значущою. Проте було встановлено статистично значущу перевагу з погляду необхідності хірургічного втручання проти консервативної терапії, попри подібні показники загальної смертності. Більше того, комбінований підхід, що включає термальну та ін'єкційну терапію, виявився найбільш ефективним методом з погляду зниження ризику повторної кровотечі. Важливо наголосити, що необхідна подальша перевірка цих результатів за допомогою проведення великомасштабних РКД.
Digestive Diseases and Sciences
Endoscopic Versus Conservative Therapy for Bleeding Peptic Ulcer with Adherent Clot: A Comprehensive Systematic Review and Meta-Analysis
Azizullah Beran і співавт.
Коментарі (0)