Фіксована комбінація тіоколхікозиду та еторикоксибу — багатообіцяючий препарат для полегшення болю в попереку

У рандомізованому дослідженні з активним контролем було продемонстровано подібні характеристики ефективності та безпеки як подвійної фіксованої комбінації (ДФК) еторикоксибу (60 мг) та тіоколхікозиду (4 мг), так і потрійної фіксованої комбінації (ТФК) хлорзоксазону (500 мг), диклофенаку (50 мг)) і парацетамолу (325 мг) при лікуванні пацієнтів з нещодавно виниклим болем у попереку (БП). Однак ДФК виявилася значно ефективнішою у пацієнтів з дуже сильним болем та функціональними порушеннями порівняно з ТФК.

Метою дослідження було порівняння безпеки та ефективності ДФК та ТФК у пацієнтів з БП. Загалом до дослідження було включено 200 дорослих пацієнтів (від 18 до 70 років), відповідних критеріям включення, які підписали письмову поінформовану згоду, які страждають на БП та м'язові спазми тривалістю до 14 днів з оцінкою болю за шкалою Вонга-Бейкера. у рандомізованому порядку розподілено у співвідношенні 1:1 для отримання ДФК або ТФК протягом 28 днів.

Оцінка ефективності включала аналіз змін у балах протягом 28 днів порівняно з вихідним рівнем (до лікування) з використанням шкали болю Вонга-Бейкера та опитувальника індексу інвалідності Освестрі (ODI), а також визначення частки учасників, у яких спостерігалося покращення на фоні лікування. Оцінка безпеки проводилася на підставі частоти виникнення небажаних явищ та результатів клінічних лабораторних досліджень.

Після застосування ДФК або ТФК спостерігалося значне зниження інтенсивності болю та покращення функціональних показників. Зниження балів за шкалою Вонга-Бейкера та ODI порівняно з початковими значеннями було однаковим в обох групах дослідження. Однак поліпшення на 30% і більше спостерігалося у більшої частки осіб, які спочатку мали дуже сильний біль, при використанні ДФК порівняно з ТФК (приблизно у 25% порівняно з 12%)

Крім того, позитивна динаміка відзначалася у значно більшої кількості інвалідних осіб з тяжкими функціональними порушеннями у групі ДФК у порівнянні з групою ТФК (близько 26 % порівняно з 4 %) (рисунок 1).

Важливо відзначити, що небажані явища чи статистично значущі відхилення у результатах лабораторних досліджень не зареєстровані. При лікуванні БП і ДФК, і ТФК продемонстрували однакову ефективність і безпеку. Тим не менш, поліпшення спостерігалося у значно більшої кількості пацієнтів з дуже сильним болем або функціональними порушеннями через 28 днів прийому ДФК, на відміну від хворих, які отримували ТФК.