Згідно з результатами нового дослідження, гра в гольф забезпечує значну користь у пацієнтів з остеоартрозом

Згідно з нещодавнім перехресним дослідженням, проведеним Університетом Південної Австралії, гольф — це не просто різновид дозвілля. Результати цього дослідження, опубліковані в журналі Journal of Science and Medicine in Sport, вказують на потенційну користь гольфу для осіб із остеоартрозом – хронічним дегенеративним захворюванням. Мета цього дослідження полягала в (i) оцінці психологічного стресу та загального стану здоров'я гравців у гольф в Австралії та порівнянні отриманих даних з показниками у вибірці із загальної популяції та (ii) вивченні зв'язку між грою в гольф, психологічним стресом та загальним станом здоров'я в осіб з остеоартрозом.

Дослідження було проведено з використанням даних 459 гравців у гольф в Австралії, включаючи оцінку за шкалою психологічного стресу Кесслера з 10 пунктів, оцінку за коротким опитувальником для оцінки стану здоров'я з 12 пунктів, статус остеоартрозу та оцінку за міжнародним опитувальником фізичної активності. Потім отримані результати зіставляли з показниками загальної популяції на підставі даних 16 370 осіб, отриманих в ході Австралійського дослідження стану здоров'я. Для визначення зв'язку між грою в гольф та загальним станом здоров'я у всіх учасників використовували модифіковану регресію Пуассона, а також проводили аналіз у підгрупі пацієнтів з остеоартрозом (128 гравців у гольф та 2216 учасників із загальної популяції).

Результати аналізу коригували за рівнем освіти, віком, статусом куріння та статтю. Згідно з результатами дослідження, у гравців у гольф спостерігалися менш виражений психологічний стрес (відмінність скоригованих середніх: -2,5, 95% довірчий інтервал (ДІ): від -4,1 до -0,9) та більш висока ймовірність оцінки загального стану здоров'я як "хорошого" або "відмінного" (скоригований відносний ризик: 1,09, 95% ДІ: від 1,05 до 1,13) порівняно із загальною популяцією.

Більше того, у осіб з остеоартрозом гра в гольф була пов'язана з менш вираженим психологічним стресом (відмінність скоригованих середніх: -4,0, 95% ДІ: від -6,5 до -1,5) та вищою ймовірністю оцінки загального стану здоров'я як "хорошого" або "відмінного" (скоригований відносний ризик: 1,3, 95% ДІ: від 1,2 до 1,4). Серед гравців у гольф з остеоартрозом 91% оцінили свій загальний стан здоров'я як «хороший», «дуже хороший» або «відмінний», тоді як у загальній популяції цей показник становив 64%.

У осіб з остеоартрозом, які не грають у гольф, високий або дуже високий рівень психологічного стресу спостерігався майже в 3 рази частіше (22%), ніж у гравців у гольф з остеоартрозом (8%). Було виявлено позитивну кореляцію між грою в гольф і нижчим рівнем психологічного стресу та кращим станом здоров'я. У гравців у гольф з остеоартрозом також спостерігалися менш виражений психологічний стрес та кращий загальний стан здоров'я порівняно з вибіркою осіб із остеоартрозом із загальної популяції.

Автори наголошують на необхідності подальших досліджень, оскільки гольф можна розглядати як потенційний метод підтримки психічного здоров'я у людей похилого віку і він відноситься до найбільш популярних видів спорту в даній демографічній групі. Результати цього інноваційного дослідження вказують на прихований потенціал гольфу як терапевтично корисного та приємного заняття для пацієнтів з остеоартрозом, здатного покращити якість життя та загальне самопочуття.