Адекватне лікування інтраназальними кортикостероїдами є ключовим фактором у зниженні ризику гострого риносинуситу у дітей (віком від 2 до 18 років), які страждають на алергічний риніт.
У піонерському дослідженні типу випадок-контроль, проведеному з використанням бази даних Національного інституту охорони здоров’я 2005 року Тайваню, дослідники виявили суттєвий зв’язок між методами лікування алергічного риніту у дітей віком 2-18 років і виникненням гострого риносинуситу. Згідно з отриманими даними, поєднання або непоєднання інтраназальних кортикостероїдів (ІНКС) з антигістамінними препаратами другого покоління при лікуванні дитячого алергічного риніту помітно знизило ризик гострого риносинуситу порівняно з використанням лише антигістамінних препаратів другого покоління.
Дослідження було зосереджено на впливі ІНКС, антигістамінних препаратів другого покоління та інтраназальних антигістамінних препаратів на ризик гострого риносинуситу в цій конкретній демографічній групі. У когортному дослідженні, що охоплювало 2002–2018 роки, було ретельно проаналізовано записи про здоров’я дітей, уражених алергічним ринітом, які протягом цього періоду проходили різні схеми лікування. Зіставляючи вік, стать і супутні захворювання, дослідження встановило порівняльні параметри ризику для випадків гострого риносинуситу та їх контролю. Аналіз включав порівняння поточних користувачів ІНКС, інтраназальних антигістамінних препаратів та/або антигістамінних препаратів другого покоління з особами, які застосовували будь-які ліки від алергічного риніту колись або нещодавно.
Крім того, він порівнював поточних користувачів ІНКС з антигістамінними препаратами другого покоління та без них з тими, хто використовує виключно антигістамінні препарати другого покоління. Отримані дані показали, що використовувачі антигістамінних препаратів другого покоління та/або ІНКС демонструють вищий ризик розвитку гострого риносинуситу порівняно з тими, хто колись застосовував ліки від алергічного риніту. Цікаво, що поточні використовувачі антигістамінних препаратів другого покоління зіткнулися з підвищеним ризиком, порівняно з недавніми використовувачами, що підкреслює важливість часу та вибору ліків у лікуванні алергічного риніту.
Не було помітних відмінностей у ризику гострого риносинуситу між особами, які зараз застосовують ІНКС, і тими, хто нещодавно застосовував інші ліки від алергічного риніту. Одним із найважливіших відкриттів дослідження стала ефективність ІНКС у комбінації з антигістамінними препаратами другого покоління. Поточні використовувачі ІНКС з антигістамінними препаратами другого покоління або без них продемонстрували менший ризик розвитку гострого риносинуситу порівняно з тими, хто використовує тільки антигістамінні препарати другого покоління. Ця знахідка підкреслює важливість індивідуальних планів лікування дітей з алергічним ринітом для мінімізації випадків гострого риносинуситу.
Заключне повідомлення дослідження підкреслює ключову роль лікування ІНКС, окремо або в поєднанні з антигістамінними препаратами другого покоління, у зниженні ризику гострого риносинуситу у дітей з алергічним ринітом. Ці висновки дають медичним працівникам цінну інформацію про розробку більш цілеспрямованих стратегій лікування для цієї вразливої демографічної групи, потенційно змінюючи арсенал педіатричної алергологічної допомоги.
Journal of Microbiology, Immunology and Infection
Intranasal corticosteroids reduced acute rhinosinusitis in children with allergic rhinitis: A nested case-control study
Chia-Ling Lin та співавт.
Коментарі (0)