Ефективність внутрішньоканальної кріотерапії для зниження інтенсивності болю при верхівковому періодонтиті.

У новому дослідженні, результати якого опубліковані в журналі International Endodontic Journal, було зроблено унікальне відкриття, здатне повністю змінити підходи до лікування болю у пацієнтів із безсимптомним верхівковим періодонтитом. Внутрішньоканальна кріотерапія забезпечує ефективне короткострокове зниження інтенсивності післяопераційного болю в зубах з періодонтитом. Результати дослідження C. Keskin та співавт. за оцінкою зміни рівня біомаркерів, пов'язаних із запаленням та пошкодженням тканин, свідчать про унікальні переваги внутрішньоканальної кріотерапії у пацієнтів із запаленням періодонту.

У дослідженні брали участь 44 пацієнти віком 18–35 років з безсимптомним верхівковим періодонтитом у премолярах нижньої щелепи. Половина добровольців одержали внутрішньоканальну кріотерапію. Інші добровольці були включені до контрольної групи. У групі кріотерапії виконували зрошення ротової порожнини охолодженою дистильованою водою, а в контрольній групі використовували воду кімнатної температури. Після видалення пульпи зуба та в ході наступних візитів провели оцінку біомаркерів (інтерлейкіну (IL)-1β, IL-2, IL-6, IL-8, фактору некрозу пухлини (TNF)-α, простагландину E2 (PGE2) та матриксної металопротеїнази- 8 (MMP-8) методом імуноферментного аналізу.

Інтенсивність післяопераційного болю оцінювали протягом 6 днів в ході обох візитів з використанням візуальної аналогової шкали. Отримані дані аналізували за допомогою методів статистичного аналізу, зокрема критеріїв кореляції, U-критерію Манна-Уітні та t-критерію Ст'юдента. Слід зазначити, що після першого візиту було відзначено статистично значущу кореляцію показників інтенсивності болю з рівнем IL-1β та PGE2, що свідчить про можливість використання даних показників як прогностичних факторів інтенсивності післяопераційного болю.

При застосуванні кріотерапії спостерігалося зниження рівня IL-1β, IL-2 та IL-6. У контрольній групі рівень вказаних біомаркерів підвищувався. Рівні IL-8, TNF-α, PGE2 та MMP-8 у групі кріотерапії знижувалися, проте відмінності не були статистично значущими. Найбільш важливим спостереженням було статистично значуще зниження показників інтенсивності болю протягом перших трьох днів після кріотерапії, що свідчить про короткострокову ефективність внутрішньоканальної кріотерапії у полегшенні післяопераційного болю.

Отримані дані відкривають нові перспективи лікування безсимптомного верхівкового періодонтиту. Позитивну кореляцію між інтенсивністю болю між візитами та рівнем певних біомаркерів можна використовувати для прогнозування інтенсивності болю, на підставі якої у майбутньому можна заздалегідь підбирати персоналізовану знеболювальну терапію.