Інтраназальний кеторолак для лікування тяжкої ниркової кольки

За даними подвійного сліпого рандомізованого контрольованого дослідження, інтраназальне введення кеторолаку — це ефективний, неінвазивний та швидкодіючий варіант аналгезії, що має не меншу ефективність порівняно з внутрішньовенним введенням препарату. У дослідженні U. Al-Khalasi та співавт. порівнювали ефективність інтраназального та внутрішньовенного введення кеторолаку в лікуванні гострої ниркової кольки.

До дослідження включали дорослих пацієнтів (18-64 роки) з клінічно діагностованою тяжкою нирковою колькою та оцінкою інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) не менше 7 балів. У дослідження не включали пацієнтів, які приймали нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) протягом 8 годин після симптомів або мали протипоказання до призначення НПЗП.

Пацієнтів рандомізували у співвідношенні 1 : 1 до групи інтраназального введення кеторолаку у дозі 30 мг у комбінації з внутрішньовенним введенням фізіологічного розчину натрію хлориду або до групи внутрішньовенного введення кеторолаку у дозі 30 мг у комбінації з інтраназальним введенням фізіологічного розчину натрію хлориду. В обох групах препарати вводили одноразово відповідно до рандомізаційної послідовності, згенерованої комп'ютером. Основною кінцевою точкою було зниження інтенсивності болю через 60 хвилин після введення препарату. Інтенсивність болю оцінювали на початковому рівні (ВАШ 0), наприкінці введення (ВАШ 30) і через 60 хвилин (ВАШ 60) після введення. Крім того, збирали дані про небажані явища, пов'язані з терапією. Не менша ефективність вважалася доведеною, якщо верхня межа двостороннього 95% довірчого інтервалу (ДІ) для різниці в оцінках ВАШ становила менше 2 балів. Аналіз кінцевих точок виконували, виходячи з припущення, що всі пацієнти отримали призначене лікування.

Рандомізацію пройшов 171 пацієнт: 86 були розподілені до групи внутрішньовенного введення кеторолаку, 85 – до групи інтраназального введення кеторолаку. Групи були зіставні за початковим рівнем інтенсивності болю, наявністю обструкції, викликаної камінням, розмірами та локалізаціями каменів та вихідними характеристикам пацієнтів. Дані про середню різницю між оцінками ВАШ 0 і ВАШ 60 при внутрішньовенному та інтраназальному введенні кеторолаку представлені в таблиці 1.

Верхня межа 95% ДІ була нижчою за межу не меншої ефективності, а різниця середнього зниження інтенсивності болю між групами через 60 хвилин склала 0,22 (95% ДІ: від −0,75 до 1,20). При порівнянні груп внутрішньовенного та інтраназального введення кеторолаку відповідь на терапію (яку визначали як зниження інтенсивності болю через 60 хвилин до 3 і менше балів за ВАШ) зареєстрували у 69,8 % (n = 60) пацієнтів.

Слід зазначити, що резервна аналгезія знадобилася 11,6 % (n = 10) пацієнтів у групі внутрішньовенного введення та 10,6 % (n = 9) пацієнтів у групі інтраназального введення. Про розвиток небажаних явищ у дослідженні не повідомлялося. Таким чином, кеторолак – перспективний препарат для полегшення болю при тяжкій нирковій коліці.