Застосування внутрішньовенних ін'єкцій ібупрофену для зниження інтенсивності болю у пацієнтів із гострою мігренню

У подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому пілотному дослідженні встановлено, що внутрішньовенне введення ібупрофену є ефективним та безпечним варіантом лікування гострої мігрені. Мета дослідження John Curran та співавт. полягала в оцінці безпеки та ефективності внутрішньовенних ін'єкцій ібупрофену у лікуванні гострої мігрені.

У ході дослідження 44 пацієнти з епізодичною мігренню проходили скринінг-діагностику нападів мігрені протягом 2-72 годин після початку головного болю та отримували внутрішньовенну ін'єкцію ібупрофену (800 мг, n = 23) або болюсну ін'єкцію фізіологічного розчину (250 мл). У встановлених часових точках після втручання оцінювали інтенсивність мігренозного болю і пов'язаних симптомів.

Основною кінцевою точкою було полегшення болю через дві години після інфузії. Додаткові кінцеві точки включали відсутність пов'язаних симптомів, застосування препаратів невідкладної терапії, стійке полегшення та відсутність болю. Через дві години після втручання частка пацієнтів, у яких спостерігалося полегшення болю, була вищою у групі лікування ібупрофеном, ніж у групі плацебо (відношення шансів [ВШ] = 3,12), як зазначено у таблиці 1.

Лонгітюдний аналіз із повторними вимірами свідчить про статистично значуще зниження інтенсивності болю протягом 2 годин після введення препарату (ВШ = 2,47). Пов'язані симптоми, такі як осмофобія, фонофобія та фотофобія, були відсутні (ВШ = 3,45, 3,12 та 4,0 відповідно). Про розвиток серйозних побічних ефектів не повідомлялося.

Внутрішньовенне введення ібупрофену (клас нестероїдних протизапальних препаратів [НПЗП]) призводило до полегшення болю та усунення пов'язаних симптомів у пацієнтів з гострою мігренню протягом двох годин аналізу з повторними вимірами.