Взаємозв'язок між тривалістю грудного вигодовування та зниженням артеріального тиску у жінок із надмірною масою тіла

Результати недавнього дослідження, опубліковані в журналі Circulation, свідчать про те, що у осіб з надмірною масою тіла та ожирінням з артеріальною гіпертензією вагітних (АГВ) існує тісний зв'язок між тривалістю грудного вигодовування та статистично значущим зниженням як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску через 1 рік після пологів. Дані цього дослідження, проведеного Renee Hart, Janet M Catov та Alisse Hauspurg, підкреслюють значну роль грудного вигодовування у поліпшенні стану серцево-судинної системи у довгостроковій перспективі.

Як відомо, АГВ підвищує ризик розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань матері. Раніше було встановлено, що грудне вигодовування пов'язане зі сприятливим метаболічним та серцево-судинним профілем. Проте специфічний вплив грудного вигодовування на відновлення артеріального тиску після АГВ залишається невивченим. Дослідники припустили, що збільшення тривалості грудного вигодовування корелюватиме з нижчим систолічним та діастолічним АТ протягом першого року після пологів. Були проаналізовані дані рандомізованого клінічного дослідження за участю осіб із надмірною масою тіла та ожирінням з АГВ в анамнезі, але без артеріальної гіпертензії до вагітності.

АТ вимірювали триразово, а статус грудного вигодовування, повідомлений пацієнтами, реєстрували при надходженні та під час спостереження. Артеріальну гіпертензію визначали як рівень АТ ≥ 130/80 мм рт. ст. або застосування гіпотензивних препаратів. Моніторинг артеріального тиску в домашніх умовах проводили щодня протягом перших 6 тижнів після пологів, а потім щотижня. Для порівняння демографічних характеристик та кардіометаболічних результатів залежно від статусу грудного вигодовування використовували статистичні критерії.

Для аналізу взаємозв'язку між грудним вигодовуванням та артеріальною гіпертензією використовували моделі багатовимірної логістичної регресії, а для аналізу відновлення АТ з часом залежно від статусу грудного вигодовування – моделі лінійної регресії зі змішаними ефектами. Були проаналізовані дані 129 учасниць із 14 177 результатами вимірювання АТ у домашніх умовах. Загалом 81% учасниць розпочали грудне вигодовування, і його середня тривалість становила 5,8±4,0 місяця. Через 10,9 ± 2,1 місяця спостереження після пологів у жінок, що годують груддю, спостерігалося нижчий систолічний (р = 0,004) і діастолічний (р = 0,008) АТ порівняно з жінками, що не годують. Крім того, кожен місяць грудного вигодовування був пов'язаний зі зниженням ймовірності розвитку артеріальної гіпертензії на 12% через 1 рік після пологів (скориговане відношення шансів: 0,88).

Цей взаємозв'язок залишався стійким навіть за зміни таких параметрів, як вік, расова приналежність, рівень освіти та індекс маси тіла. У жінок, що годують, спостерігалося більш виражене відновлення нормального профілю АТ протягом першого року після пологів, про що свідчили статистично значуще нижчі значення систолічного та діастолічного АТ (р < 0,01). Результати цього дослідження не тільки свідчать про потенційну користь грудного вигодовування з точки зору зниження артеріального тиску, але й підкреслюють важливість усунення перешкод для грудного вигодовування з метою покращення стану серцево-судинної системи у довгостроковій перспективі у жінок з надмірною масою тіла та ожирінням з АГВ в анамнезі.