Зв'язок між концентрацією греліну та виразністю симптомів тривоги у пацієнтів з розладом харчування ARFID

Згідно з результатами нещодавно проведеного дослідження, один із механізмів лікування розладу обмеження споживання їжі (ARFID, Avoidant/Restrictive Food Intake Disorder) у підлітків та молодих людей може бути пов'язаний із впливом на сигнальні шляхи греліну — гормону, що стимулює апетит. Aluma Chovel Sella та співавт. провели дослідження щодо оцінки зв'язку між концентрацією греліну та симптомами тривоги у пацієнтів з ARFID. У дослідженні в рамках перехресного режиму оцінювали вибірку з 80 пацієнтів віком 10–23 років із діагностованим клінічним або субклінічним РВХ відповідно до критеріїв 5-го видання Посібника з діагностики та статистичного обліку психічних розладів (DSM-5).

Було проведено оцінку нейробіологічних механізмів вибіркової харчової поведінки. Для оцінки концентрації греліну натщесерце і виразності симптомів тривоги використовували різні інструменти, включаючи шкалу Либовиця для оцінки соціальної тривоги (LSAS), шкалу тривоги Бека (BAI) та шкалу BAI для молодих людей (BAI-Y) для оцінки фізичних, емоційних та когнітивних проявів, а також шкалу тривоги Спілбергера (STAI) та STAI для дітей (STAI-C) для виміру загального рівня особистісної тривожності.

За шкалою LSAS (r = −0,3), BAI/BAI-Y (T-показник; r = −0,28) та STAI/STAI-C (T-показник; r = −0,28) виявлено зворотну кореляцію між концентрацією греліну та виразністю симптомів тривоги. У всіх випадках було встановлено середню величину ефекту. Зазначена тенденція зберігалася також у групі пацієнтів із клінічно вираженим ARFID після поправки на z-показники індексу маси тіла (LSAS: β = −0,34; BAI/BAI-Y, T-показник: β = −0,26; STAI/STAI- C, T-показник: β = -0,27). Імовірно, існує зв'язок між наявністю виражених симптомів тривоги та зниженою концентрацією греліну у молодих людей з РВХ, що свідчить про можливість використання сигнальних шляхів греліну для лікування РВХ.