Застосування збагаченої тромбоцитами плазми, очищеної від лейкоцитів, у поєднанні з гіалуроновою кислотою та застосування аутологічної мікрофрагментованої адипозної тканини у лікуванні остеоартрозу

Результати дослідження вказують, що у пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба три ін'єкції гіалуронової кислоти (ГК) у поєднанні з збагаченою тромбоцитами плазмою, очищеною від лейкоцитів (LP-PRP), а також одноразове введення аутологічної мікрофрагментованої адипозної тканини (МФАТ) забезпечують значуще клінічне поліпшення за низкою показників, як-от якість життя, інтенсивність болю і функція колінного суглоба. При цьому різниця між даними методами лікування незначна. У ході дворічного спостереження у цьому проспективному рандомізованому клінічному дослідженні проводили порівняння клінічних ефектів від застосування LP-PRP у поєднанні з ГК, а також від одноразового введення аутологічної МФАТ у пацієнтів з остеоартрозом 0-2-го ступеня за класифікацією Келлгрена – Лоуренса.

Лікування та оцінку його ефектів у дослідженні проводили на 80 колінних суглобах, уражених остеоартрозом з клінічними проявами, у 50 пацієнтів (середній вік: 62,38±11,88 року), розділених на дві рівні групи методом рандомізації. У групі 1 провели лікування 40 колінних суглобів шляхом введення аутологічної LP-PRP у поєднанні з ГК. У групі 2 також провели лікування 40 колінних суглобів шляхом одноразового введення аутологічної МФАТ. Для виконання оцінки через 6 (T1), 12 (T2) та 24 (T3) місяці використовували шкалу Міжнародного комітету з документації обстеження колінного суглоба, візуальну аналогову шкалу (ВАШ) для визначення інтенсивності болю, шкали активності захворювання Маркса (Marx) та Тегнера (Tegner) та шкалу оцінки результатів пошкоджень та захворювань колінного суглоба (KOOS).

У період спостереження у всіх контрольних моментах проводили реєстрацію побічних ефектів. Було проведено аналіз у підгрупах для визначення відмінностей оцінок в учасників дослідження однієї статі та вікової групи. Через 6, 12 та 24 місяці в обох групах дослідження спостерігалося статистично значуще функціональне та клінічне покращення. При виконанні порівняння було встановлено, що в групі введення аутологічної МФАТ статистично значуще вищими були оцінка за шкалою Маркса та інтенсивність болю за ВАШ до операції, оцінка за ВАШ у контрольній точці T2, оцінка активності повсякденної діяльності за шкалою KOOS (KOOS-ADL) контрольної точки T3, а нижчою — оцінка активності занять спортом за шкалою KOOS (KOOS-Sports) в контрольній точці T3 (див. таблицю 1).

Розвитку значних побічних ефектів обох групах дослідження не було. У 12 (30%) пацієнтів із групи застосування LP-PRP було відзначено появу болю легкого ступеня, почервоніння та припухлості через один день після ін'єкції, а у 2 пацієнтів через два дні після проведення лікування розвинувся синовіт, що потребував призначення парацетамолу та місцевих компресів з льодом. У 5 (12,5%) пацієнтів із групи застосування аутологічної МФАТ у місці аспірації жирової тканини через 3 дні після проведення цієї процедури було відзначено появу синців та екхімозу.

Що стосується функціонального покращення в різні контрольні моменти часу, статистично значущих відмінностей між групами введення аутологічної МФАТ та трьох ін'єкцій LP-PRP у поєднанні з ГК виявлено не було. Обидва варіанти лікування були безпечними та не призводили до розвитку серйозних ускладнень. До середини періоду спостереження обидва варіанти лікування забезпечили покращення якості життя та функції колінного суглоба, а також зниження інтенсивності болю незалежно від статі та віку пацієнтів.