EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Меполізумаб знижує кількість нападів астми, застосування кортикостероїдів і використання відповідних ресурсів охорони здоров'я

Меполізумаб знижує кількість нападів астми, застосування кортикостероїдів і використання відповідних ресурсів охорони здоров'я Меполізумаб знижує кількість нападів астми, застосування кортикостероїдів і використання відповідних ресурсів охорони здоров'я
Меполізумаб знижує кількість нападів астми, застосування кортикостероїдів і використання відповідних ресурсів охорони здоров'я Меполізумаб знижує кількість нападів астми, застосування кортикостероїдів і використання відповідних ресурсів охорони здоров'я

Що нового?

Застосування меполізумаба може бути ефективним у пацієнтів з тяжкою астмою, незалежно від загальних супутніх захворювань, таких як ожиріння, захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів і порушення настрою.

Дані недавнього дослідження, опубліковані в журналі Annals of Allergy, Asthma & Immunology, свідчать про ефективність застосування меполізумаба в реальній клінічній практиці у пацієнтів з тяжкою астмою і супутніми захворюваннями. У цьому ретроспективному аналізі Thomas Casale і співавт. описали ефективність застосування меполізумаба (гуманізовані моноклональні антитіла) в реальній клінічній практиці у пацієнтів з важкою формою астми, стратифікованих за частотою поширених супутніх захворювань.

В цілому в дослідження включили 639 пацієнтів з астмою, які почали терапію меполізумабом. Пацієнтів, які відповідають критеріям включення, розділили на 7 підгруп за супутніми захворюваннями: ожиріння, атопічне захворювання, назальний поліпоз, респіраторні інфекції та інфекції пазух носа, депресія або тривога і хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) протягом 12 місяців від початку. Кінцеві точки включали оцінку частоти нападів астми і використання відповідних ресурсів охорони здоров'я протягом 12 місяців від початку і періоду подальшого спостереження.

Атопічні захворювання (73,2%) були найбільш частими супутніми захворюваннями, за якими слідували респіраторні інфекції (55,6%) і інфекції пазух носа (45,1%). В усіх 7 підгрупах спостерігали статистично значуще зниження частоти нападів астми на 38-55% і кількості загострень, які потребують госпіталізації, на 57-83% під час подальшого спостереження в порівнянні з вихідним рівнем, за винятком нападів, які потребують госпіталізації, в підгрупі назального поліпозу.

Потреба в пероральних кортикостероїдах (в середньому) значно знизилася на 29-38%. У 39- 47% пацієнтів доза кортикостероїдів зменшилася на ≥ 50% протягом періоду дослідження. Відзначали статистично значуще скорочення використання ресурсів охорони здоров'я, пов'язаних з лікуванням загострень. Таким чином, пацієнти з тяжкою астмою отримали реальний клінічний ефект від застосування меполізумаба.

Джерело:

Annals of Allergy, Asthma & Immunology

Стаття:

Real-world effectiveness of mepolizumab in patients with severe asthma and associated comorbidities

Автори:

Thomas Casale і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: