Встановлено, що пацієнти з діагностованою гіперчутливістю уповільненого типу, у яких розвивається запалення шкіри після підшкірної ін'єкції гепарину, можуть безпечно переносити його при внутрішньовенному введенні.
Перспективні результати недавнього дослідження, опубліковані в журналі The Journal of Allergy and Clinical Immunology, відкривають можливість безпечнішого та ефективного підходу до лікування алергії на гепарин, який може стати потенційно революційним у лікуванні цієї поширеної патології. Алергія на гепарин часто призводить до гіперчутливості уповільненого типу (ГУТ), викликаючи свербіж та запалення шкіри в місці ін'єкції. Однак важливо відрізняти ці реакції від некрозу шкіри внаслідок гепарин-індукованої тромбоцитопенії.
Мета дослідження, проведеного Axel Trautmann, Franziska Grän та Johanna Stoevesandt, полягала у пошуку альтернативи гепарину при проведенні антикоагулянтної терапії, особливо в екстрених ситуаціях, що вимагають негайного внутрішньовенного введення гепарину, у пацієнтів із запальними шкірними реакціями на гепарин.
Дослідницька група ретельно вивчила всі випадки ГУТ на гепарин за 17 років у своєму відділенні. Дослідники провели у цих пацієнтів комплексну алергодіагностику, включаючи провокаційні проби.
Вони включали підшкірне введення фондапаринуксу та внутрішньовенне введення нефракціонованого гепарину (НФГ). Встановлено, що з 50 пацієнтів з підтвердженою алергією на гепарин у 48 (96,0 %) спостерігалася ГУТ, при цьому тільки у 2 (4,0 %) спостерігалася гіперчутливість негайного типу, ймовірно IgE-опосередкована. У 48 пацієнтів із ГУТ в результаті внутрішньошкірних проб була встановлена значна перехресна реактивність між НФГ та низькомолекулярним гепарином (НМГ; наприклад, далтепарином, надропарином та еноксапарином).
Крім того, перехресна реактивність до фондапарінукса або одночасна сенсибілізація до фондапарінукса спостерігалася тільки в 3 (6,3%) випадках. Слід зазначити, що 45 пацієнтів, яким було внутрішньовенно введено НФГ, продемонстрували гарну переносимість, незважаючи на те, що під час внутрішньошкірних проб у них була встановлена ГУТ як до НФГ, так і до НМГ. Застосування НФГ внутрішньовенно виявилося безпечнішою альтернативою, тоді як фондапаринукс виявився перспективним варіантом для підшкірного введення.
Таким чином, якщо в місці підшкірного введення гепарину спостерігається запальна шкірна реакція і немає ознак пошкодження тканин шкіри або низької кількості тромбоцитів, застосування НФГ у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій є досить безпечним варіантом, особливо в екстрених ситуаціях, коли потрібна невідкладна терапія. Фондапаринукс у таких випадках є найкращою альтернативою для підшкірного введення. Отримані результати відкривають перспективні можливості для лікування алергії на гепарин, особливо в екстрених ситуаціях, що потребують швидких дій.
The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice
Delayed-Type Heparin Allergy: Intravenous Tolerance Despite Inflammatory Skin Reaction After Subcutaneous Injection
Axel Trautmann та співавт.
Коментарі (0)