Було встановлено, що нова номограма може бути корисним прогностичним інструментом для виявлення рентгенологічного прогресування остеоартриту, а її використання дозволить лікарям і дослідникам більш точно прогнозувати перебіг цього захворювання.
Дані, зібрані в рамках проекту Консорціуму з біомаркерів остеоартриту Фонду Національного інституту здоров'я США (FNIH), свідчать про те, що номограми, створені на основі зображень форми кісток, отриманих методом тривимірної (3D) магнітно-резонансної томографії (МРТ), мають відмінну здатність до виявлення прогресування захворювання у пацієнтів з остеоартритом легкого та помірного ступенів тяжкості. Зміна форми кісток через 24 місяці має більш високу прогностичну цінність порівняно з формою кісток на початковому рівні.
Автори провели дане дослідження для розробки та валідації нової номограми, що дозволяє прогнозувати прогресування остеоартриту на підставі даних про форму кісток, отриманих методом 3D-МРТ, а також даних про зміну форми кісток протягом 24 місяців. Рентгенологічне прогресування визначали як звуження медіальної тибіофеморальної суглобової щілини на ≥ 0,7 мм за даними рентгенологічного дослідження через 24, 36 та 48 місяців порівняно з вихідним рівнем. У 303 випадках обстеження колінного суглоба було виявлено відсутність рентгенологічного прогресування, а 297 випадках — його наявність.
Форму стегнової кістки, надколінка і великогомілкової кістки визначали методом 3D-МРТ на початковому рівні і через 24 місяці. Окремо створювали 2 номограми з використанням множинної логістичної регресії та з урахуванням клінічних факторів ризику, зміни форми кісток через 24 місяці (номограма Δ24) або форми кісток на початковому рівні (номограма 0).
Оцінку номограм виконували за такими показниками, як калібрування, ступінь корисності та дискримінація. На початковому рівні були виявлені статистично значущі відмінності між групами за такими параметрами, як ступінь ураження колінного суглоба за шкалою Келлгрена - Лоуренса (КЛ), стать, вік і форма надколінка, великогомілкової кістки та стегнової кістки. Показники площі під кривою (AUC) та точності номограм на початковому рівні та через 24 місяці наведені в таблиці 1.
Обидві номограми мали хороший рівень калібрування. Згідно з результатами аналізу кривої прийняття рішення, номограма Δ24 була більш корисною з клінічної точки зору порівняно з номограмою 0 у тих випадках, коли граничне значення ризику знаходилося в діапазоні від 0,04 до 0,86. Таким чином, у цьому дослідженні було виявлено наявність тісного зв'язку між зміною форми кісток та прогресуванням остеоартриту.
BMC Musculoskeletal Disorders
Novel nomogram for predicting the progression of osteoarthritis based on 3D-MRI bone shape: data from the FNIH osteoarthritis biomarkers consortium
Yingwei Sun і співавт.
Коментарі (0)