Полегшення болю, пов'язаного з ендометріозом, при застосуванні антагоністів ГнРГ для прийому внутрішньо

Результати систематичного огляду та мережевого метааналізу вказують, що застосування антагоністів ГнРГ для прийому внутрішньо дозволяє ефективно знизити інтенсивність болю, пов'язаного з ендометріозом, та дисменореї та покращити загальне враження пацієнток про власний стан. Мета цього дослідження полягала у виконанні огляду даних про застосування антагоністів ГнРГ для прийому внутрішньо та аналізу ефективності та безпеки такого лікування у жінок у пременопаузі з ендометріозом та болем середнього та тяжкого ступеня.

Пошук відповідних робіт проводили у таких електронних базах даних, як MEDLINE, Web of Science, Scopus та Embase. До аналізу включали лише рандомізовані контрольовані дослідження. Оцінку ризику систематичних помилок у включених в аналіз дослідженнях виконували з використанням інструменту Кокрейновського співробітництва для оцінки ризику систематичної помилки версії 2. У рамках мережевого метааналізу проводили непряме порівняння в байєсівській моделі з випадковими ефектами. Для оцінки загальної неоднорідності даних використовували показник I2. Крім того, було виконано відносну оцінку варіантів лікування. Ранжування варіантів лікування було з використанням площі під кривою сукупного ранжування.

 Достовірність доказів була вивчена з використанням системи GRADE. Основною кінцевою точкою було зниження виразності диспареунії, болю, пов'язаного з ендометріозом, дисменореї та неменструального тазового болю. В аналіз було включено 11 досліджень, участь у яких взяли 2796 жінок, які отримували антагоністи ГнРГ для прийому внутрішньо у десяти різних дозах. Ризик наявності систематичних помилок у всіх включених до аналізу дослідження був низьким. Значення практично всіх показників, пов'язаних з безпекою та ефективністю лікування, були залежними від дози препаратів.

Найбільш ефективними препаратами з точки зору зниження інтенсивності болю, пов'язаного з ендометріозом, були лінзаголікс у дозі 200 мг, лінзаголікс у дозі 75 мг та елаголікс у дозі 400 мг, при середній відмінності -0,98, -0,98 та -1,26 відповідно.

Релуголікс у дозі 20 мг, елаголікс у дозі 400 мг та релуголікс у дозі 40 мг були найбільш ефективними варіантами лікування щодо зниження виразності дисменореї, при середній відмінності -1,10, -1,25 та -1,60 відповідно. Однак більшість показників, пов'язаних з якістю життя та негативними ефектами, перебували у сильній кореляції лише при лікуванні високими дозами препаратів.

При застосуванні релуголіксу в дозах 40 і 20 мг і елаголіксу в дозі 400 мг було відзначено статистично значуще підвищення частоти розвитку побічних ефектів, з відношеннями шансів 6,88, 1,60 і 1,85 відповідно. Таким чином, застосування антагоністів ГнРГ для прийому внутрішньо в лікуванні болю, пов'язаного з ендометріозом, приносить користь. Частота розвитку ефектів гіпоестрогенії, пов'язаної зі зниженням функції яєчників, у короткостроковому періоді була значною мірою дозозалежною, особливо при застосуванні препаратів у найвищих дозах.