Пародонтальна терапія забезпечує зниження активності ферментів печінки та титрів антитіл у пацієнтів з НАЖХП

У багатоцентровому рандомізованому контрольованому дослідженні проведення пародонтальної терапії забезпечило зниження титрів антитіл та активності печінкових ферментів у коротко- та середньостроковому періоді у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та захворюваннями пародонту. Для оцінки ефективності пародонтальної терапії до дослідження були включені дорослі пацієнти з НАЖХП та пародонтитом, активністю аланінамінотрансферази (АЛТ) ≥40 од/л та стеатозом, виразність якого відповідала 1-му ступеню або вище.

Рандомізацію, в рамках якої проводили стратифікацію за віком та статтю, пройшли загалом 40 пацієнтів (18 чоловіків та 22 жінки), яких включили до групи видалення зубного каменю та вирівнювання поверхні коренів зубів (SRP; n = 20) або до групи чищення зубів (n = 20). Основною та додатковою кінцевими точками були зміни активності АЛТ та титру антитіл класу IgG до антигенів бактерії Porphyromonas gingivalis у сироватці крові через 12 тижнів відносно вихідного рівня. Для вивчення ефективності аналіз проводили в популяції з припущенням, що всі пацієнти отримали лікування (ITT-популяції).

Порівняно з групою чищення зубів, у пацієнтів із групи проведення SRP було зареєстровано більш виразне зниження абсолютної активності АЛТ та титру антитіл класу IgG до антигенів P. gingivalis. Настання смертельних наслідків та розвитку загрозливих для життя небажаних явищ зареєстровано не було. Таким чином, пародонтальна терапія - перспективний терапевтичний варіант, що демонструє ефективність у пацієнтів з НАЖХП та захворюваннями пародонту. Для більш точного визначення ефективності та переносимості SRP у пацієнтів з пародонтитом та НАЖХП необхідно провести ретельніше дослідження.