Результати дослідження ІІІ фази з оцінки ефективності застосування фексупразану в порівнянні з езомепразолом при ерозивному езофагіті

Новини медицини 2 хв 629

Розмір шрифту

Дата публікації: 06/05/2024

Що нового?

Застосування фексупразану (40 мг) один раз на добу можна порівняти за ефективністю полегшення симптомів ерозивного езофагіту із застосуванням езомепразолу (40 мг).

У рандомізованому клінічному дослідженні фази III фексупразан, новий калій-конкурентний блокатор кислотопродукції (К-КБК), можна порівняти з езомепразолом за профілем ефективності та безпеки у пацієнтів з ерозивним езофагітом. Це подвійне сліпе багатоцентрове дослідження було спрямоване на визначення порівняльних профілів ефективності та безпеки цих двох препаратів, які застосовуються для лікування ерозивного езофагіту.

В рамках дослідження 332 добровольці увійшли до повної вибірки для аналізу (FAS), а 311 добровольців — у вибірку пацієнтів без порушень протоколу (PPS). Протягом періоду лікування тривалістю 4-8 тижнів, включені до дослідження, пацієнти отримували фексупразан у дозі 40 мг або езомепразол у дозі 40 мг один раз на добу. Міжгрупове порівняння включало оцінку небажаних явищ, що виникли під час лікування (НЯВХЛ), відповіді на лікування щодо симптомів захворювання, частоти загоєння ерозивного езофагіту та якості життя, пов'язаного з ГЕРХ (за опитувальником GERD-HRQL).

Обидва препарати забезпечували високі показники загоєння ерозивного езофагіту. Фексупразан не поступався езомепразолу за частотою загоєння ерозивного езофагіту через 8 тижнів як при аналізі вибірки FAS, так і при аналізі вибірки PPS (див. таблицю 1).

Важливо відзначити, що між групами не виявлено виражених відмінностей у частоті загоєння ерозивного езофагіту через 4 тижні, частоті відповіді на лікування щодо симптомів або зміні якості життя за опитувальником GERD-HRQL. Щодо безпеки, частота розвитку НЯВХЛ у досліджуваних групах була порівнянною, при цьому небажані явища, пов'язані із застосуванням препарату, були відзначені у 19,4 % та 19,6 % пацієнтів у групах застосування фексупразану та езомепразолу відповідно.