Недостатнє дотримання запропонованого режиму лікування: поширена проблема в установах первинної медико-санітарної допомоги

Згідно з результатами ретроспективного спостережного дослідження, недостатнє дотримання запропонованого режиму лікування, одержуваного в рамках первинної медико-санітарної допомоги, є частим явищем, особливо при захворюваннях без клінічних проявів. Мета дослідження полягала в оцінці частоти недостатнього дотримання запропонованого режиму лікування, одержуваного в рамках первинної медико-санітарної допомоги за різними показаннями, та виявлення прогностичних факторів недостатньої прихильності серед дорослих у популяції пацієнтів, які звернулися за первинною медико-санітарною допомогою.

Основною кінцевою точкою дослідження було визначення частоти недостатнього дотримання запропонованого режиму лікування, який отримується в рамках первинної медико-санітарної допомоги, залежно від класу препарату. Для оцінки взаємозв'язку між демографічними характеристиками пацієнта, клінічними характеристиками або характеристиками медичного працівника та недостатнього дотримання запропонованого режиму лікування використовували багатовимірні моделі логістичної регресії. Дискримінаційну ефективність моделей оцінювали за допомогою статистичного аналізу відповідності.

У ході дослідження було проаналізовано 91 660 унікальних призначень більш ніж у 200 000 добровольців. Частота недостатнього дотримання запропонованого режиму лікування, що отримується в рамках первинної медико-санітарної допомоги, варіювалася в залежності від класу препарату від 13,7% при застосуванні антидепресантів до 30,3% при застосуванні антигіпертензивних препаратів. При захворюваннях, які зазвичай супроводжуються симптомами (такими як тривога чи інфекції), частота недостатнього дотримання запропонованого режиму лікування варіювала від 13,7 до 17,5%.

При безсимптомних захворюваннях або захворюваннях, які зазвичай виявляються при скринінгу (таких як артеріальна гіпертензія, остеопороз та цукровий діабет), частота недостатнього дотримання запропонованого режиму лікування становить 30,0–21,2%. Значення цього показника щодо гіполіпідемічних препаратів було відносно низьким (15%). Моделі, які застосовуються для оцінки зв'язку між демографічними характеристиками пацієнта, клінічними характеристиками або характеристиками медичного працівника та недостатнім дотриманням запропонованого режиму лікування, характеризувались обмеженою дискримінаційною ефективністю.

Таким чином, частота недостатнього дотримання запропонованого режиму лікування, який отримується в рамках первинної медико-санітарної допомоги, є значною, особливо при захворюваннях без клінічних проявів. Враховуючи обмежену надійність моделей, при використанні заснованих на характеристиках втручань або інструментів прогнозування для покращення дотримання запропонованого режиму лікування в рамках первинної медико-санітарної допомоги необхідно виявляти обережність.