Оцінка впливу терапії пробіотиками на наслідки алергічного риніту у дітей

Згідно з результатами систематичного огляду та мета-аналізу, завдяки регулюванню функції імунної системи та зменшенню споживання протиалергічних препаратів терапія пробіотиками забезпечує більш сприятливі результати лікування алергічного риніту (АР) у дітей. У дослідженні Xia Wang та співавт. оцінювали ефективність та безпеку застосування пробіотиків у лікуванні АР у дітей.

Пошук публікацій виконували за 6 базами даних та 26 дослідженнями, в яких оцінювали результати АР у дітей залежно від застосування пробіотиків. Для визначення методологічної якості досліджень використовували Кокрейнівське програмне забезпечення для розрахунку ризику систематичної помилки. У ході аналізу провели вилучення та оцінку даних за відповідними кінцевими точками.

Встановили, що терапія пробіотиками призводить до зменшення показників за шкалою загальної оцінки назальних симптомів (TNSS) при зваженій різниці середніх (ЗРС) −2,58, зменшення сукупного бала за шкалою опитувальника для оцінки якості життя у дітей з ринокон'юнктивітом (PRQLQ) при ЗРС для частоти виникнення симптомів та ступеня їх впливу на життя пацієнтів −9,51 та −9,27 відповідно, а також до підвищення частоти ремісії назальних симптомів при відношенні ризиків (ВР) 1,21.

Крім того, терапія пробіотиками призводила до виразного підвищення рівня інтерферону-γ у сироватці крові (ЗРС: 9,08 нг/л) та рівня інтерлейкіну (ІЛ)-10 у сироватці крові (ЗРС: 7,82 пг/мл), а також до статистично значущого зниження рівня ІЛ-4 (ЗРС: −13,86 нг/л), ІЛ-17 (−5,41 пг/мл) та ІЛ-6 (ЗРС: −13,70 пг/мл) у сироватці крові.

При застосуванні пробіотиків у дітей з АР відзначалося зниження частоти застосування цетиризину (ЗРС −2,88 дня).

Про розвиток небажаних явищ, пов'язаних із застосуванням пробіотиків, не повідомлялося. Таким чином, терапія пробіотиками може частково покращити наслідки АР у дітей без розвитку явних побічних ефектів.