Змінити пароль!
Скинути пароль!
У жінок з високим ризиком переломів в постменопаузі ромосозумаб можна
застосовувати в якості препарату терапії першої лінії.
Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі The Journal
of Bone and Mineral Research, ромосозумаб в порівнянні з алендронатом
забезпечує статистично значуще підвищення міцності і маси кістки в поперековому
відділі хребта у жінок з постменопаузальним остеопорозом. Результати
дослідження III фази ARCH вказують, що терапія ромосозумабом протягом одного
року з подальшим прийомом алендронату приводила до більшого збільшення
мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) в ділянці, що сканується і більш
виразного зниження ризику переломів, ніж монотерапія алендронатом.
Показник МЩКТ пов'язаний з міцністю кістки, однак він не покриває всі
визначальні чинники міцності кістки, на які по-різному можуть впливати
антиостеопоротичні препарати. Таким чином, дослідники вивчили зміни міцності
кістки, об'ємну мінеральну щільність поперекового відділу хребта (ОМЩК),
кількість мінералізованої кісткової тканини (КМК) і обсяг кісток під впливом
ромосозумаба в порівнянні з алендронатом в підгрупі пацієнтів дослідження ARCH.
Для оцінки використовували кількісну комп'ютерну томографію (ККТ) і кінцевоелементний
аналіз (КЕА).
У дослідженні ARCH 4093 жінки з остеопорозом тяжкого ступеня і
патологічними переломами кісток в постменопаузі отримували ромосозумаб в дозі
210 мг підшкірно (n = 2046) один раз на місяць або алендронат у дозі 70 мг
всередину один раз на тиждень (n = 2047) протягом 12 місяців. Потім
продовжували відкрите лікування алендронатом в дозі 70 мг всередину один раз на
тиждень протягом ≥12 місяців. У підгрупу ККТ / КЕА включили 90 пацієнтів (41 з
групи алендронату, 49 з групи ромосозумаба).
Для визначення змін загальної, кортикальної і трабекулярної ОМЩК
поперекового відділу хребта досліджували сканограми ККТ на вихідному рівні,
через 6, 12 і 24 місяці. Міцність кістки оцінювали за допомогою КЕА. Також
вивчали зміни МЩКТ, обсягу кістки і КМК. Ромосозумаб в порівнянні з алендронатом
приводив до більш виразного збільшення кортикальної, трабекулярної і загальної
КМК і ОМЩК поперекового відділу хребта через 12 і 6 місяців зі збереженням
цього збільшення при переході на алендронат протягом 24 місяців.
Ці поліпшення супроводжувалися виразним поліпшенням показників міцності
кістки за даними КЕА. Встановлено, що велика частина новоствореної кістки
накопичується в кортикальному відділі, при цьому терапія ромосозумабом
забезпечує більш високий абсолютний приріст КМК. Отримані результати узгоджуються
з даними про більш виразне зниження ризику перелому хребців при застосуванні
ромосозумаба в порівнянні з алендронатом в дослідженні ARCH, і дали розуміння
структурних детермінант цього диференційованого терапевтичного ефекту.
The Journal of Bone and Mineral Research
Romosozumab Improves Lumbar Spine Bone Mass and Bone Strength Parameters Relative to Alendronate in Postmenopausal Women: Results From the ARCH Trial
Jacques P. Brown і співавт.
Коментарі (0)