Вплив дефіциту селену на ризик розвитку гестаційного діабету та народження великих для гестаційного віку дітей

Метою нового проспективного дослідження, проведеного в рамках когортного дослідження Odense Child Cohort у Данії, було вивчити критичну роль селену протягом вагітності та його впливу на розвиток гестаційного діабету (ГД) та антропометричні характеристики новонароджених. Згідно з отриманими даними, недостатньо високий рівень селену у сироватці крові під час вагітності, зокрема зниження активності глутатіон-пероксидази 3 (GPX3), незалежно корелює з підвищеним ризиком розвитку ГД та ймовірністю народження великих для гестаційного віку дітей.

У дослідженні взяли участь 1346 вагітних жінок, у яких було отримано 2294 зразки сироватки крові. На ранніх та пізніх термінах вагітності вимірювали концентрації селену, селенопротеїну P (CELENOP) та активність GPX3 у сироватці крові. Крім того, на пізніх термінах вагітності вимірювали концентрацію глюкози та інсуліну в крові натще. Розрахунки виконували за допомогою гомеостатичної моделі оцінки інсулінорезистентності (HOMA-IR). Наявність ГД також оцінювали на підставі встановленої ВООЗ у 2013 році граничної концентрації глюкози у плазмі венозної крові 5,1 ммоль/л і вище. У підгрупі когорти виконали також пероральний глюкозотолерантний тест, і за допомогою регресійних моделей з урахуванням різних факторів, що втручалися, оцінили наявність дозозалежного зв'язку.

Основні спостереження

• Зниження концентрацій селену під час вагітності: у дослідженні виявили зниження концентрацій селену та SELENOP під час вагітності, що свідчить про динамічний характер концентрацій селену у майбутніх матерів.
• Дозозалежний зв'язок: у дослідженні виявили наявність дозозалежного зворотного зв'язку між активністю GPX3 та розвитком ГД на пізніх термінах вагітності (згідно з критеріями ВООЗ від 2013 року) а також концентраціями глюкози через 2 години після їди, натщесерце, HOMA-IR та концентрацією інсуліну.
• Зниження ризику розвитку ГД: при вищій активності GPX3 та концентрації SELENOP на пізніх термінах вагітності відзначалося статистично значуще нижче відношення шансів (ВШ) розвитку ГД. Наприклад, ВШ розвитку ГД становило 0,33 при підвищенні активності GPX3 на ранніх термінах вагітності на 1 одиницю за логарифмічною шкалою та 0,21 при аналогічному підвищенні активності GPX3 на пізніх термінах вагітності.
• Зв'язок з антропометричними характеристиками новонароджених: зниження активності GPX3 на пізніх термінах вагітності було пов'язане з підвищеним ризиком народження великих для гестаційного віку дітей, при цьому зазначений зв'язок приблизно на 20 % забезпечувався концентраціями глюкози в крові натще.

Отримані дані відкривають можливості для вимірювання концентрацій селену під час вагітності для виявлення жінок з високим ризиком розвитку ГД, які можуть вживати добавки, що містять селен. Лікарі та медичні організації можуть розглянути включення досліджень з вимірюванням концентрацій селену до рутинної практики пренатального догляду для розробки персоналізованих стратегій мінімізації ризиків, пов'язаних з розвитком ГД та народженням великих для гестаційного віку дітей. Результати цього дослідження дозволяють істотно переглянути стратегії пренатального догляду та покращити результати у матерів та новонароджених.