Змінити пароль!
Скинути пароль!
Концентрація рецепторів MRGPRX2 (MAS-асоційованих рецепторів X2, пов'язаних з G-білком) та активність матриксної металопротеїнази-12 (MMP-12) у сироватці крові є потенційними біомаркерами тяжкості захворювання у пацієнтів з алергічним ринітом.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Mediators of Inflammation, вказують на те, що величина підвищення активності MMP-12 та концентрації рецепторів MRGPRX2 у пацієнтів з алергічним ринітом (АР) знаходиться у прямій кореляції з тяжкістю захворювання. Крім того, на підставі даних про активність MMP-12 у сироватці крові можна виявляти пацієнтів, у яких буде досягнуто відповіді на сублінгвальну імунотерапію (СЛІТ).
Мета цього дослідження полягала у визначенні можливості використання концентрації циркулюючих рецепторів MRGPRX2 та активності MMP-12 як нових біомаркерів для оцінки тяжкості захворювання та прогнозування ефективності СЛІТ у пацієнтів з АР, викликаним алергенами кліщів домашнього пилу. У дослідженні взяли участь 110 пацієнтів з АР середнього та тяжкого ступеня (група АР) та 40 здорових добровольців як контрольна група. В рамках дослідження проводили аналіз концентрації циркулюючих рецепторів MRGPRX2 та активності MMP-12 з подальшим порівнянням результатів цього аналізу з тяжкістю захворювання.
Всі пацієнти з АР отримували СЛІТ, при цьому в рамках дослідження було проведено оцінку ефективності цієї терапії. Зразки сироватки крові були отримані через 1 рік та через 3 роки після початку лікування. Було проведено оцінку наявності взаємозв'язку між концентрацією рецепторів MRGPRX2, активністю MMP-12 у сироватці крові та ефективністю лікування. Концентрація рецепторів MRGPRX2 та активність MMP-12 у сироватці крові були вищими у групі АР порівняно з контрольною групою. При більш високих значеннях активності MMP-12 виявлено зв'язок з оцінкою за шкалою загальної тяжкості симптомів риніту (TNSS) і оцінкою за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). При цьому величина концентрації MRGPRX2 рецепторів у сироватці крові була пов'язана тільки з оцінкою за ВАШ.
Зрештою через 1 та 3 роки наступного спостереження 100 та 80 пацієнтів відповідно розподілили за категоріями залежно від ефективності лікування. У групі осіб з ефективним лікуванням було зареєстровано нижчі значення концентрації рецепторів MRGPRX2 та активності MMP-12 у сироватці крові порівняно з групою осіб з відсутністю ефекту від лікування. Незважаючи на те, що концентрація рецепторів MRGPRX2 та активність MMP-12 у сироватці крові через 1 рік проведення СЛІТ статистично значуще не змінилися, активність MMP-12 у сироватці крові була нижчою через 3 роки лікування порівняно з вихідним рівнем та значенням, отриманим через 1 рік проведення ЗЛІТ.
В рамках аналізу з використанням ROC-кривої було встановлено, що активність MMP-12 у сироватці крові є перспективним та корисним біомаркером, що дозволяє спрогнозувати ефективність СЛІТ. Таким чином, концентрацію рецепторів MRGPRX2 та активність MMP-12 у сироватці крові можна використовувати як біомаркери тяжкості захворювання у пацієнтів з АР. На основі активності ММР-12 у сироватці крові також можна достовірно спрогнозувати ефективність СЛІТ.
Mediators of Inflammation
Circulating MMP-12 as Potential Biomarker in Evaluating Disease Severity and Efficacy of Sublingual Immunotherapy in Allergic Rhinitis
Yandan Zhou і співавт.
Коментарі (0)