Оцінка частоти ерадикації H. pylori при застосуванні рифасутенізолу у 4 клінічних дослідженнях

Згідно з результатами чотирьох клінічних досліджень, застосування рифасутенізолу в капсулах для прийому внутрішньо не тільки як монотерапії але і в поєднанні з рабепразолом у формі таблеток, покритих кишковорозчинною оболонкою, і амоксициліном у формі капсул (14-денна трикомпонентна терапія) забезпечувало вражаючі результати у пацієнтів з Китаю з інфекцією, спричиненою H. pylori.

Зростаюча стійкість до протимікробних препаратів призвела до зниження ефективності більшості методів ерадикації H. pylori. В даний час ведеться клінічна розробка нового антибактеріального препарату подвійної дії – рифасутенізолу (TNP-2198). Xiaojiao Li та співавт. провели дослідження з оцінки безпеки та ефективності застосування рифасутенізолу у пацієнтів з інфекцією, спричиненою H. pylori.

Основу даного дослідження склали 4 клінічні дослідження (див. таблицю 1) рифасутенізолу у формі капсул у здорових добровольців та пацієнтів з безсимптомною інфекцією, викликаною H. pylori (у віці від 18 до 65 років), проведених у Китаї.

Головними основними кінцевими точками клінічних досліджень 1, 2 та 3 були безпека, переносимість та фармакокінетичні взаємодії рифасутенізолу. Головною основною кінцевою точкою у 4-му клінічному дослідженні була частота ерадикації H. pylori.

Згідно з результатами досліджень, 78 здорових добровольців (дослідження 1: кількість пацієнтів: n = 10 у кожній когорті; і ще 8 у когорті для оцінки впливу їжі) та 168 пацієнтів з безсимптомною інфекцією, викликаною H. pylori (дослідження 2: n = 16 у кожній когорті; дослідження 3: n = 10 у кожній когорті; дослідження 4: n = 10 або n = 20 у кожній когорті) були розподілені до груп у період з 9 травня 2019 року по 14 вересня 2022 року.

Одноразове та багаторазове застосування рифасутенізолу (50–1000 мг та 200–600 мг двічі на добу) як в режимі монотерапії, так і у поєднанні з рабепразолом та амоксициліном, характеризувалося гарною безпекою та переносимістю.

Більшість небажаних явищ були легкого ступеню тяжкості. Крім того, очевидної лікарської взаємодії між рифасутенізолом та іншими препаратами, що застосовувалися, виявлено не було.

Прийом їжі спричиняв невелике збільшення площі під кривою залежності концентрації рифасутенізолу в плазмі від часу (AUC). Середні геометричні значення AUC0–t та AUC0–∞ у стані ситості були в 1,334 та 1,396 рази вищими, ніж у стані натще відповідно.

При безперервному застосуванні рифасутенізолу спостерігалося слабовиражене накопичення препарату. У дослідженні 3 значення Rac (AUC) для рифасутенізолу в дозі 400 мг при застосуванні у складі двокомпонентної схеми лікування становило 1,37, а при застосуванні у складі трикомпонентної схеми лікування – 1,49.

Найбільш ефективною дозою рифасутенізолу у дослідженні 3 була доза 400 мг. Детальну інформацію про частоту ерадикації бактерій при застосуванні різних доз препарату двічі на добу протягом 14 днів наведено в таблиці 2 нижче.

Частота ерадикації H. pylori при застосуванні рифасутенізолу в дозі 400 мг у поєднанні з рабепразолом натрію в дозі 20 мг та амоксициліном у дозі 1 г (трикомпонентна терапія 1) двічі на добу протягом 14 днів та при застосуванні рифасутенізолу з рабепразолом натрію в дозі 20 мг + амоксициліном у дозі 1 г (трикомпонентна терапія 2) тричі на добу протягом тижня у дослідженні 4 вказано нижче (таблиця 3).

Загалом, згідно з зробленими висновками, застосування рифасутенізолу потенційно може покращити стан пацієнтів з інфекцією H. pylori.