Порівняння ефективності імунотерапії у пацієнтів з алергічним ринітом із сенсибілізацією до одного або кількох алергенів

У пацієнтів з алергічним ринітом із сенсибілізацією до кількох алергенів (полісенсибілізацією) імунотерапія алергеном кліща домашнього пилу була не менш ефективна, ніж у пацієнтів із сенсибілізацією до одного алергену (моносенсибілізацією), з точки зору поліпшення стану за візуальною аналоговою шкалою тяжкості назальних симптомів (TNSS), за шкалою опитувальника для оцінки якості життя при ринокон'юнктивіті (RQLQ), сумарним індексом потреби у лікарській терапії (TMS) та комбінованим індексом потреби у симптоматичній терапії (CSMS).

Мета цього систематичного огляду полягала в оцінці безпеки та ефективності імунотерапії алергеном кліща домашнього пилу при лікуванні алергічного риніту у пацієнтів з полі- та моносенсибілізацією. Пошук досліджень проводили за такими базами даних, як EMBASE, Кокрейнівський центральний реєстр контрольованих досліджень CENTRAL, PubMed/MEDLINE та Scopus. Як основну кінцеву точку оцінювали зміну TNSS відносно вихідного рівня. Як додаткові кінцеві точки оцінювали зміну балу за ВАШ, RQLQ, TMS, CSMS, імунологічних показників та небажаних явищ відносно вихідного рівня.

У кількісний синтез було включено 10 з 13 публікацій, відповідних критеріям відбору: 2 публікації про ретроспективні когортні дослідження, 1 — про когортне дослідження за участю попарно підібраних пацієнтів та 10 — про проспективні когортні дослідження. Були проаналізовані дані 1113 пацієнтів з алергічним ринітом, включаючи 566 пацієнтів з моносенсибілізацією до алергену кліща домашнього пилу та 547 пацієнтів з полісенсибілізацією до зазначеного та інших алергенів. Отримані об'єднані дані із середнім рівнем доказовості не вказували на наявність суттєвої різниці між двома групами в середній зміні балу за ВАШ (стандартизована різниця середніх (СРС) = -0,20) та TNSS (СРС = -0,05) відносно вихідного рівня.

Зміни балу за RQLQ, CSMS та TMS були порівнянними в обох групах (низький рівень доказовості даних). Небажані явища в обох групах були легкого ступеню тяжкості і схожі за характером. Імунологічні показники не дозволяли прогнозувати відповідь на терапію, і дані про них були суперечливими.

Таким чином, оскільки в деяких підгрупах пацієнтів з полісенсибілізацією частіше зустрічається алергія на кліща домашнього пилу, імунотерапію вказаним алергеном можна проводити у пацієнтів не тільки з моносенсибілізацією, але і з полісенсибілізацією.