Ефективність знеболювання при виконанні навколо- та внутрішньосуглобових ін'єкцій препаратів у рамках хірургічних втручань на колінному суглобі

Результати проспективного дослідження вказують, що у пацієнтів, які госпіталізовані для проходження ендопротезування колінного суглоба (ЕПКС), виконання навколосуглобових та внутрішньосуглобових ін'єкцій знеболювальних препаратів забезпечує порівнянну ефективність аналгезії. Мета дослідження полягала у порівняльній оцінці ранньої клінічної безпеки та ефективності внутрішньосуглобових ін'єкцій у порівнянні з навколосуглобовими ін'єкціями знеболювальних препаратів при проведенні ЕПКС. До дослідження було включено 100 пацієнтів, яким було показано проведення ЕПКС. Цих пацієнтів розділили на групу A (n = 50) та групу B (n = 50).

Під час операції пацієнтам із групи A виконували навколосуглобову аналгезію ропівакаїном у дозі 300 мг та морфіном у дозі 5 мг (препарати розбавляли фізіологічним розчином до об'єму 50 мл) із введенням препаратів у підшкірні тканини, структури розгиначів коліна, задню капсулу та поряд з надкістками. Після зашивання капсули суглоба в порожнину суглоба вводили транексамову кислоту обсягом 20 мл. Після зашивання суглобової капсули пацієнтам із групи B виконували внутрішньосуглобові ін'єкції суміші препаратів в обсязі 70 мл (транексамова кислота в дозі 2 г, морфін у дозі 5 мг та ропівакаїн у дозі 300 мг).

Проводили збір даних про післяопераційні ускладнення, інтенсивність болю, функціональні результати з боку колінного суглоба та тривалість перебування в стаціонарі. На 1-й, 3-й та 30-й дні після операції клінічно значущих відмінностей між групами щодо оцінки інтенсивності болю в колінному суглобі за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) виявлено не було. Дані про середню тривалість перебування у стаціонарі пацієнтів із груп А та В наведені в таблиці 1.

Що стосується середньої виразності набряку, обсягу рухів та оцінки за шкалою госпіталю спеціальної хірургії (HSS) колінного суглоба, через 30 днів після операції статистично значущих відмінностей між групами дослідження виявлено не було. Частота розвитку ускладнень, таких як нудота і блювання, тромбоз глибоких вен і поверхневі ранові інфекції між групами А і В статистично значуще не відрізнялася.

Ефективність внутрішньосуглобових та навколосуглобових ін'єкцій знеболювальних препаратів під час операції на колінному суглобі була порівнянною. Виконання навколосуглобових ін'єкцій не забезпечує додаткової користі порівняно з виконанням внутрішньосуглобових ін'єкцій. У випадках, коли дренажну трубку не встановлюють, автори рекомендують вдаватися до внутрішньосуглобових ін'єкцій, які, порівняно з виконанням навколосуглобових ін'єкцій, вимагають меншої кількості хірургічних процедур і забезпечують отримання порівнянних результатів у післяопераційному періоді.