EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Результати порівняльного дослідження ефективності застосування дельта-токотрієнолу та альфа-токоферолу в лікуванні НАЖХП

НАЖХП НАЖХП
НАЖХП НАЖХП

Що нового?

У пацієнтів з НАЖХП застосування δ-токотрієнолу та α-токоферолу однаково ефективно знижує резистентність до інсуліну, уповільнює розвиток стеатозу печінки та зменшує оксидативний стрес.

Згідно з результатами недавнього дослідження, застосування добавок, що містять дельта-токотрієнол (δT3) у дозі 300 мг та альфа-токоферол (αTF) у дозі 268 мг, протягом року у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) було пов'язано з порівнянною ефективністю щодо зниження виразності стеатозу печінки, оксидативного стресу та інсулінорезистентності. Метою рандомізованого подвійного сліпого дослідження з активним контролем була оцінка ефективності застосування δТ3 та αTF у лікуванні НАЖХП.

В рамках дослідження 100 пацієнтів з НАЖХП з популяції ITT (всі пацієнти, які отримали принаймні одну дозу призначеного лікування) рандомізували до групи застосування δT3 у дозі 300 мг (n=50) або до групи застосування αTF (n=50) у дозі 268 мг 2 р/добу протягом 48 тижнів. Основними кінцевими точками були оцінка резистентності до інсуліну за допомогою гомеостатичної моделі (індекс HOMA-IR), коефіцієнт співвідношення щільності печінки до щільності селезінки (коефіцієнт L/S) та індекс стеатозу печінки (індекс FLI) через 48 тижнів. Додаткові кінцеві точки включали ступінь апоптозу гепатоцитів, рівень оксидативного стресу та зміни у маркерах запалення у печінці. На початковому рівні та через 24 та 48 тижнів проводили комп'ютерне томографічне сканування печінки, біохімічний аналіз крові та клінічну оцінку.

Через 48 тижнів в обох групах відзначали поліпшення таких показників, як рівень малонового діальдегіду в сироватці крові, індекс HOMA-IR, індекс FLI та коефіцієнт L/S порівняно з вихідним рівнем. При цьому виразних міжгрупових відмінностей не виявлено. Через 48 тижнів у групі застосування δT3 рівні цитокератину-18, лептину, фактору некрозу пухлини-альфа, інтерлейкіну-6 у сироватці крові та показники маси тіла були статистично значуще нижчими, а рівні адипонектину були вищими в порівнянні з групою застосування αTF. Про розвиток побічних ефектів не повідомлялося.

Дельта-токотрієнол перевершував альфа-токоферол за ефективністю щодо таких показників, як апоптоз, виразність запалення та маса тіла, пов'язаних з НАЖХП. Таким чином, застосування добавки, що містить δT3, в лікуванні пацієнтів з НАЖХП можна розглядати як кращий метод лікування в поєднанні зі зміною способу життя.

Джерело:

Complementary Therapies in Medicine

Стаття:

Comparison of delta-tocotrienol and alpha-tocopherol effects on hepatic steatosis and inflammatory biomarkers in patients with non-alcoholic fatty liver disease: A randomized double-blind active-controlled trial

Автори:

Muhammad Amjad Pervez і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: