Ендоскопічне втручання на приносових пазухах порівняно із застосуванням біологічних препаратів у пацієнтів з хронічним риносинуситом та поліпами носа

Результати дослідження, опубліковані в журналі International Forum of Allergy & Rhinology, вказують на наявність суттєвої користі від проведення ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах та застосування біологічних препаратів у пацієнтів з ХРСПН. Було проведено порівняння даних, отриманих у дослідженні III фази з оцінки застосування біологічних препаратів, з даними, отриманими у багатоцентровому когортному дослідженні у пацієнтів з ХРСПН, які пройшли ендоскопічне хірургічне втручання на приносових пазухах. У осіб, які пройшли це втручання, на початковому рівні було проведено кількісну оцінку результатів ендоскопії порожнини носа з використанням шкали Лунда – Кеннеді (LK).

В дослідження включали осіб, які відповідали модифікованим критеріям участі в дослідженнях меполізумабу (SYNAPSE), омалізумабу (POLYP-1 та POLYP-2) та дупілумабу (LIBERTY-NP-24 та LIBERTY-NP-52). За наявності такої можливості між цими когортами проводили порівняння вихідних характеристик та отриманих результатів через 24 і 52 тижні. Модифікованим критеріям включення відповідали 111 осіб із ХРСПН. При порівнянні осіб, які пройшли ендоскопічне хірургічне втручання на приносових пазухах, та осіб, які отримували біологічні препарати, на початковому рівні не було виявлено статистично значущих відмінностей за такими показниками: вік, стать, наявність або відсутність бронхіальної астми, наявність респіраторного захворювання з загостренням, викликаним прийомом аспірину, розпізнавання запахів, оцінка виразності поліпів за шкалою LK та оцінка стану приносових пазух за шкалою Лунда - Маккея за даними комп'ютерної томографії.

Згідно з результатами опитування про якість життя пацієнтів із захворюваннями носа та приносових пазух (SNOT-22), порівняно із застосуванням дупілумабу, проведення ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах забезпечило досягнення порівнянного поліпшення через 24 та 52 тижні. Порівняно із застосуванням омалізумабу, проведення ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах забезпечило покращення оцінок за опитувальником SNOT-22. Порівняно з даними одного (з двох) досліджень дупілумабу та обох досліджень омалізумабу, дані про проведення ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах вказували на статистично значуще більш виразне поліпшення оцінки за опитувальником SNOT-22 через 24 тижні, ніж у контрольній групі.

При оцінці через 24 тижні було встановлено, що застосування дупілумабу та проведення ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах забезпечувало порівнянне поліпшення результатів у тесті на розпізнавання запахів. Незважаючи на порівнянне поліпшення результатів у тесті на розпізнавання запахів, проведення ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах призвело до статистично значуще більш виразного зниження оцінок поліпів носа, ніж застосування дупілумабу та омалізумабу. Порівняно із застосуванням дупілумабу проведення ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах забезпечувало поліпшення оцінки за опитувальником SNOT-22 через 52 тижні, при цьому оцінка виразності поліпів носа в групі пацієнтів, які перенесли ендоскопічне хірургічне втручання, зберігалася на статистично значуще нижчому рівні, ніж у пацієнтів, які отримували меполізумаб та дупілумаб.