EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Порівняння заліза карбоксимальтозату та стандартного заліза для прийому внутрішньо при вагітності

вагітність вагітність
вагітність вагітність

Що нового?

Застосування заліза карбоксимальтозату забезпечує статистично значуще зниження виразності залізодефіцитної анемії при вагітності та в післяпологовий період при швидшому підвищенні рівня гемоглобіну порівняно із застосуванням заліза для прийому внутрішньо. Однак ця перевага може не залишитися після пологів.

Результати дослідження, опубліковані в журналі The Lancet, свідчать про те, що порівняно із застосуванням заліза для прийому внутрішньо, застосування заліза карбоксимальтозату забезпечує статистично значуще зниження виразності залізодефіцитної анемії при вагітності та в післяпологовому періоді. Крім того, така терапія забезпечувала швидке підвищення рівня гемоглобіну. Однак після пологів ця перевага може не зберегтися.

У зв'язку з поширеністю анемії у вагітних жінок в Африці, що викликає тривогу, група дослідників провела відкрите рандомізоване контрольоване дослідження в Малаві. Проведене дослідження було спрямоване на оцінку застосування сучасного препарату заліза для внутрішньовенного введення (заліза карбоксимальтозату) як потенційного методу лікування анемії у вагітних жінок. У дослідженні взяли участь 862 жінки з одноплідною вагітністю терміном 13–26 тижнів (другий триместр) у закладах первинної медичної допомоги та амбулаторних умовах. Критеріями включення до дослідження були рівень капілярного гемоглобіну <10,0 г/дл та негативний результат тесту на малярію.

Жінок рандомізували на одноразове одержання заліза карбоксимальтозату (у дозі не більше 1000 мг) або стандартної терапії, яка включала прийом елементарного заліза у дозі 60 мг 2 рази на добу протягом 90 днів, поряд із періодичною профілактичною терапією малярії. Ключовою кінцевою точкою для матері була поширеність анемії на 36 тижні вагітності, а для новонародженого - маса тіла при народженні. Результати, отримані в популяції, сформованій відповідно до призначеного лікування, свідчили про те, що застосування заліза карбоксимальтозату суттєво не знижувало поширеність анемії на 36 тижні вагітності порівняно з групою застосування заліза для прийому внутрішньо (таблиця 1).

У різні часові точки поширеність анемії була чисельно нижчою в групі застосування заліза карбоксимальтозату, при цьому відмінність досягла порога статистичної значущості лише через 4 тижні після лікування. Статистично значущих відмінностей між групами щодо маси тіла при народженні, найважливішому показнику здоров'я новонароджених, виявлено не було (різниця середніх: -3,1 р). У дослідженні не було зареєстровано серйозних інфузійних небажаних явищ. Міжгрупові відмінності щодо загальної частоти розвитку небажаних явищ, включаючи малярію, не були статистично значущими (заліза карбоксимальтозат: 43 % (183/430); стандартне лікування: 39 % (170/432)).

Отримані дані свідчать про те, що хоча в цій ендемічній по малярії країні Африки на південь від Сахари лікування заліза карбоксимальтозатом вважалося безпечним, воно не забезпечило суттєвого зниження поширеності анемії на 36-му тижні вагітності і не сприяло збільшенню маси тіла при народженні. Результати цього дослідження підкреслюють пов'язані з анемією проблеми у вагітних жінок у регіоні та потребу у продовженні досліджень та розробки інноваційних методів лікування для покращення наслідків у матері та новонародженого.

Джерело:

The Lancet

Стаття:

Ferric carboxymaltose versus standard-of-care oral iron to treat second-trimester anaemia in Malawian pregnant women: a randomised controlled trial

Автори:

Sant-Rayn Pasricha і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: