Порівняння ефективності зниження маси тіла при дотриманні дієти з обмеженням часу прийому їжі та дієти з обмеженням калорійності добового раціону

Новини медицини 2 хв 351

Розмір шрифту

Дата публікації: 24/08/2022

Що нового?

У порівнянні з дієтою з обмеженням калорійності добового раціону, дієта з обмеженням часу прийому їжі була менш ефективною з точки зору зниження жирової та загальної маси тіла, а також усунення факторів ризику розвитку метаболічного синдрому.

Результати дослідження, опубліковані в журналі The New England Journal of Medicine, вказують на те, що дієта з обмеженням часу прийому їжі може не чинити настільки ж сприятливого впливу, як дієта з обмеженням калорійності добового раціону. Deying Liu та співавт. провели це дослідження з метою вивчення довгострокової безпеки та ефективності дотримання дієти з обмеженням часу їди (приймати їжу дозволялося в проміжок з 8:00 до 16:00) для зниження маси тіла.

У дослідженні взяли участь 139 пацієнтів, які пройшли рандомізацію для включення до групи дотримання дієти з обмеженням часу їди та калорійності добового раціону або до групи дотримання дієти тільки з обмеженням калорійності раціону. Всім учасникам було наказано дотримання дієти з обмеженням калорійності раціону протягом 12 місяців (1200 – 1500 ккал на добу у жінок та 1500-1800 ккал на добу у чоловіків).

Основною кінцевою точкою була різниця зміни маси тіла між двома групами відносно вихідного рівня. Додатковими кінцевими точками були зміна показників, пов'язаних із факторами ризику розвитку метаболічного синдрому, жирової маси тіла, індексу маси тіла (ІМТ) та окружності талії.

Зі 139 учасників, які пройшли рандомізацію в рамках дослідження, 118 (84,9%) завершили візит наступного спостереження через 12 місяців. Дані про середнє зниження маси тіла через 12 місяців відносно вихідного рівня у групі дотримання дієти з обмеженням часу прийому їжі та у групі дотримання дієти з обмеженням калорійності добового раціону наведено у таблиці 1.

Через 12 місяців чітких відмінностей між групами з погляду зміни маси тіла виявлено не було (сукупна різниця -1,8 кг). Результати оцінки артеріального тиску, м'язової маси тіла, жирової маси тіла, ІМТ, окружності талії та показників, пов'язаних з факторами ризику розвитку метаболічного синдрому, відповідали результатам оцінки даних за основною кінцевою точкою. Частота розвитку побічних ефектів також статистично значуще не відрізнялася між групами. При оцінці ефективності усунення факторів ризику розвитку метаболічного синдрому, а також зниження жирової та загальної маси тіла у пацієнтів з ожирінням було встановлено відсутність переваг дотримання дієти з обмеженням часу їди порівняно з дієтою з обмеженням калорійності добового раціону.