У пацієнтів з остеоартритом першого п'ястно-зап'ясткового суглоба рання мобілізація так само ефективна та безпечна, як і суворіший режим.
Згідно з результатами проспективного рандомізованого контрольованого дослідження не меншої ефективності, опублікованими в журналі The Journal of Hand Surgery, режим лікування в післяопераційному періоді, що передбачає ранню мобілізацію після трапеціоектомії, зіставний за ефективністю і безпекою з більш строгим режимом лікування в післяопераційному періоді (жорсткий ортез та мобілізація через 6 тижнів) у пацієнтів з остеоартритом, які перенесли операцію на першому п’ястно-зап'ястковому суглобі (ПЗС).
Метою дослідження було порівняння двох варіантів післяопераційного лікування у пацієнтів із остеоартритом першого ПЗС. До дослідження було включено 59 учасників (88 % жінок; середній вік: 65 років), які були рандомізовані в основну групу (рання мобілізація, n = 29) або до контрольної групи (звичайний післяопераційний догляд, n = 29). Оцінку набраних учасників проводили на початковому рівні (до розподілу за групами) та через 3, 6 та 12 місяців після операції.
Основними кінцевими точками були: активність (з оцінкою за Канадською шкалою продуктивності праці (COPM) від 1 до 10 балів, де 1 = неможливість виконання дії) та вплив операції, на думку пацієнта, за 6-бальною шкалою – від «виразного погіршення» до «повного відновлення».
Пороговим значенням для підтвердження не меншої ефективності була зміна на 2,0 балів за шкалою COPM. Додатковими кінцевими точками були: функціонування руки, рухливість суглоба, інтенсивність болю за цифровою рейтинговою шкалою (ЦРШ) та сила щипка та захоплення. Аналіз виконували як в популяції за наміром застосувати втручання (ITT), і у популяції повного виконання протоколу.
Усі види оцінювання були виконані у 55 із 59 пацієнтів. По основним і додатковим кінцевим точкам статистично значущих відмінностей у всі контрольні моменти часу виявлено не було, крім більш виразного зниження інтенсивності болю у спокої в основний групі проти контрольної групи через 12 місяців після операції. У аналізі за протоколом статистично значущих відмінностей між групами за жодною з кінцевих точок виявлено не було.
Загалом у 15 пацієнтів спостерігався розвиток одного або кількох небажаних явищ протягом перших 3 місяців. Однак типи та частота розвитку небажаних явищ були аналогічними у контрольній та основній групах. Таким чином, результати даного дослідження підтверджують, що трапеціоектомія дозволяє знизити інтенсивність болю та покращити активність та функціонування пацієнтів з остеоартритом першого ПЗС.
The Journal of Hand Surgery
Comparison of 2 Postoperative Therapy Regimens After Trapeziectomy due to Osteoarthritis: A Randomized, Controlled Trial
Merete Hermann-Eriksen і співавт.
Коментарі (0)