Програмований інтермітуючий епідуральний болюс об'ємом близько 10 мл для аналгезії під час пологів, ймовірно, є оптимальною схемою застосування, незалежно від індивідуальних концентрацій анестетиків.
Згідно з результатами рандомізованого дослідження, ідеальний об'єм програмованого інтермітуючого епідурального болюсу (PIEB) для контролю болю під час переймів становить 9 мл при застосуванні 0,1 % ропівакаїну та 0,5 мкг/мл суфентанілу або 10 мл при застосуванні 0,075 % ропівакаїну та 0,5 мкг/мл суфентанілу, з 40-хвилинним інтервалом.
За допомогою рандомізації методом «несиметричної монети» та методики дозування «вгору-вниз» Xin Ran та співавт. визначали ефективність аналгезії при застосуванні ропівакаїну в концентраціях 0,075 % та 0,1 % у поєднанні з суфентанілом у дозі 0,5 г/мл у 90 % жінок (EV90) та оцінювали можливість змін у показнику EV90 при підвищенні концентрації ропівакаїну.
В рамках дослідження 103 жінок, які народжували вперше (термін гестації: 37–42 тижні), поділили на дві групи: групу A (n = 52) та групу B (n = 51). Породіллі у групі A отримували суфентаніл у дозі 0,5 мкг/мл та 0,075 % ропівакаїн, а породіллі у групі B отримували суфентаніл у дозі 0,5 мкг/мл та 0,1 % ропівакаїн.
Додаткові кінцеві точки включали рівень сенсорної блокади та моторної блокади, а також розвиток побічних ефектів (свербіж шкіри, затримка сечовипускання та артеріальна гіпотензія). За допомогою методу ізотонної регресії вдалося встановити, що показник EV90 групи A становить 10 мл, а групи B — 9 мл. Найменший рівень сенсорної блокади становив T12, а найбільший T8. Об'єм PIEB знижувався зі збільшенням концентрації ропівакаїну. Лише чотири породіллі повідомили про досягнення моторної блокади, випадків гіпотензії зареєстровано не було.
BMC Pregnancy and Childbirth
Optimization of programmed intermittent epidural bolus volume for different concentrations of Ropivacaine in labor analgesia: a biased coin up-and-down sequential allocation trial
Xin Ran і співавт.
Коментарі (0)