Застосування аброцитинібу забезпечує ефективне зниження ступеня вираженості атопічного дерматиту у пацієнтів різних рас/етнічних груп і з різними фототипом шкіри.
При проведенні ретроспективного аналізу встановлено, що, порівняно з плацебо, застосування аброцитинібу при атопічному дерматиті (АТ) як монотерапія в обох дозах (100 і 200 мг) є ефективним за різними клінічними та оцінюваними пацієнтами показниками. У групах пацієнтів-представників різних рас та з різним типом шкіри за Фітцпатриком досягнуті результати були зіставні. У дослідженні була проведена оцінка безпеки та ефективності застосування аброцитинібу як монотерапія при атопічному дерматиті.
Дані добровольців, які отримували аброцитиніб 200 мг, 100 мг або плацебо в трьох оцінках монотерапії, були ретроспективно проаналізовані. Расу та етнічну приналежність реєстрували за словами пацієнтів. Оцінку типу шкіри за Фітцпатриком проводили дослідники. Протягом періоду до 12 тижнів оцінювали такі показники: a) поліпшення індексу поширеності та тяжкості екземи (EASI) або індексу SCORAD, що використовується для оцінки ступеня тяжкості атопічного дерматиту, як мінімум на 75%; b) досягнення загальної оцінки захворювання дослідником (IGA) «чиста або практично чиста шкіра»; c) покращення оцінки максимальної інтенсивності свербіння за числовою рейтинговою шкалою (ЧРШ) як мінімум на чотири бали; d) зміна індексу, розрахованого методом найменших квадратів, за опитувальником «Дерматологічний індекс якості життя» (DLQI) та у тесті для пацієнт-орієнтованої оцінки екземи (POEM); e) частота розвитку небажаних явищ, що виникли під час лікування.
Усього в дослідженні взяли участь 628 представників європейської раси, 204 представника монголоїдної раси та 83 представника негроїдної раси, з яких 37 показали, що мають іспанське або латиноамериканське походження. За типом шкіри за Фітцпатриком учасники розподілялися таким чином: 624 учасника з типом I–III і 320 учасників з типом IV–VI. Через 12 тижнів застосування аброцитинібу в усіх дозах була встановлена значна ефективність препарату. У більшій кількості пацієнтів, які отримували лікування аброцитинібом в окремих дозах, була досягнута оцінка «чиста або практично чиста шкіра» на думку дослідника (IGA), а також покращення як мінімум на 75 % відповідно до значень індексів EASI та SCORAD.
Крім того, спостерігалося підвищення оцінки максимальної інтенсивності свербіння по ЧРШ як мінімум на чотири бали. Зміна індексу DLQI і оцінка POEM щодо вихідного рівня також були більш вираженими в порівнянні з групою плацебо. Ці позитивні результати досягалися незалежно від раси, етнічної належності та типу шкіри за Фітцпатриком. Залежність відповіді на лікування від дози препарату була найбільш вираженою у пацієнтів європейської раси. У пацієнтів негроїдної раси ефекти від застосування препарату в окремих дозах були подібними. У пацієнтів монголоїдної раси небажані явища в ході лікування розвивалися рідше, ніж у пацієнтів європеоїдної та негроїдної раси.
Результати цього дослідження вказують на вдосконалення терапії АД і потенціал застосування терапії аброцитинібом для ефективного лікування цього захворювання у представників різних рас і етнічних груп.
Andrew F. Alexis та співавт.
Коментарі (0)