Інтраперитонеальне та внутрішньовенне введення дексмедетомідину для аналгезії після гастректомії

Результати дослідження, опубліковані в журналі Egyptian Journal of Anaesthesia, вказують, що, у пацієнтів, які перенесли лапароскопічну рукавну гастректомію, та і/п введення дексмедетомідину на додаток до і/п введення бупівакаїну та в/в введення дексмедетомідину мають порівнянну ефективність порівняно з і/п введенням тільки бупівакаїну. Мета цього дослідження полягала у визначенні того, чи є в/в або і/п введення дексмедетомідину на додаток до і/п застосування бупівакаїну ефективним.

До цього проспективного рандомізованого контрольованого дослідження було включено 105 пацієнтів. Всім пацієнтам було виконано введення 0,25% бупівакаїну (40 мл). Пацієнти з контрольної групи (n = 35) отримали 50 мл нормального фізіологічного розчину в/в. Пацієнти з групи внутрішньовенного введення дексмедетомідину (n = 35) отримали по 50 мл нормального фізіологічного розчину внутрішньовенно та дексмедетомідин внутрішньовенно в дозі 1 мкг/кг.

Пацієнти з групи і/п введення дексмедетомідину (n = 35) отримали дексмедетомідин і/п у дозі 1 мкг/кг у поєднанні з 0,25 % бупівакаїном та по 50 мл нормального фізіологічного розчину внутрішньовенно. Основною кінцевою точкою був час до першого застосування резервних препаратів для аналгезії. Додатковими встановленими кінцевими точками були оцінка за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) та загальний обсяг застосування трамадолу.

У групі і/п введення дексмедетомідину час до першого застосування резервних препаратів для аналгезії був більш тривалим, ніж у групі внутрішньовенного введення дексмедетомідину та контрольній групі. Порівняно з групою внутрішньовенного введення дексмедетомідину та контрольною групою, у групі і/п введення дексмедетомідину загальний обсяг застосування трамадолу в якості резервного препарату був меншим. Через 2, 4 та 24 години після операції оцінки за ВАШ у трьох групах дослідження були порівняні (див. рисунок 1). При цьому відмінності через 6, 12 та 18 годин після операції були клінічно значущими.

У групі, що отримувала дексмедетомідин внутрішньовенно, час до екстубації та відновлення був більш тривалим. При застосуванні як доповнення до і/п введення бупівакаїну, в/в і в/в застосування дексмедетомідину володіло порівнянною ефективністю порівняно з введенням і/п тільки бупівакаїну. Однак при введенні препарату обсяг застосування анальгетиків у післяопераційному періоді був найменшим, а тривалість аналгезії — найбільшою.